Обама потиснув руку Януковичу – чи не привід прийняти Україну в Євросоюз?
Хто що виніс важливого із 17 саміту голів держав Центральної Європи, в якому брав участь і президент США Барак Обама, а Віктор Янукович – ощасливлений рукопотисканням з американським президентом. Правда, як повідомила прес-служба українського президента, вони ще мали «коротке спілкування», про подробиці якого – анічичирк. А що скажеш, коли на рукостисканні все й закінчилося. Добре, що хоч дійшло до цього – тішився польський президент Коморовський, який приймав гостей із двадцяти країн 27-28 травня у Варшаві.
Янукович і тут намагався напустити туману «із розбудовою демократії в Україні». Його красномовні промови – це аналог промов колишнього генсека Брежнєва, який розпинався перед світом, аби розповісти про розбудову розвинутого соціалізму в СРСР і впевнений курс на комунізм – світле майбутнє радянського народу. Таке саме «світле майбутнє» готує українському народу і Янукович зі своєю донецькою командою. Він навіть заявив, що в Україні розпочалися «процеси боротьби з корупцією». Це, може, мав на увазі списання 26 мільярдів боргів олігархам, а точніше обласним газовим підприємствам, які їм належать? Певно, що й потішив європейських керівників, заявивши, що Україна хоче отримати «реальну перспективу» вступу до Євросоюзу. Це вже треба, щоб «старушці» Європі геть перемкнуло пустити Україну із совково-клановим керівництвом до своїх апартаментів…
Особливо «демократичним» в Україні є судовий процес над екс-міністром внутрішніх справ Юрієм Луценком. Таке зведення рахунків, як зараз це робить наша влада, чесно кажучи, важко й пригадати. Ті порушення, які йому інкримінуються, у порівнянні з тими сумами, які зараз розтринькує ця влада, а особливо, з приводу підготовки до Євро-2012 – макове зерня у доброму лантуху збіжжя. Одна надія на Європейський суд, може, там ще не все купується і продається. Бо з нашою «судовою реформою» і тим суддею, який розглядає справи Діденка, Макаренка, Іваненка, Луценку «світить» аж вісім років.
А нашій газотранспортній системі теж світить перспектива перейти у московські руки – на спільному підприємстві «Газпрому» і «Нафтогазу» наполягають у Білокам’яній, якщо Україна хоче поступок у ціні на газ. Можна не сумніватися, що наші керманичі на це підуть, аби лише скоротити витрати олігархам. Про стратегічні перспективи і національну державну безпеку тут ніхто не думає. Головне – подбати про мільярдерів – вони, бачте, з такою ціною на енергоносії не можуть вижити...
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
