Дуже гарна стаття Руслани Татарин «Як дорослим знаходити з юними спільну мову?» (№4 від 27 січня 2011 року). З кого має молодь брати приклад? В громадських місцях – грубість, насильство, п’янки, лайки. А що «лине» з наших телеекранів? На Першому національному телеканалі – фільми, які пропагують знущання, розбещеність, вбивство, суїцид. На телебаченні не почуєш української пісні (крім пісень Поплавського та «Фольк-мюзик» Оксани Пекун), не побачиш українського кіно. Чому не показують нашу молодь в навчанні, в праці, на кого могли б рівнятися інші? Побільше б гарних українських фільмів про велич людини з великої літери, про справжнє кохання. Тоді було б менше «особливих» доньок чи синочків, які не знають ціни копійці, а роз’їжджають на дорогих автівках – і все за гроші батьків. Чи допоможуть немічним, бідним? Це не цвіт нації, а її біда, її згубність…
Любов МЕЛЬНИЧУК,
с. Новоукраїнка Млинівського району
Рівненської області
Comments: |