Манявський скит – український Афон

Про Манявський скит у Карпатах, який має свою давню історію і який називають українським Афоном, чула давно. Одна справа чути, інша – побачити наочно. Місце його розташування і тутешня аура справді вражаючі. Цей скит можна назвати зразком тих монастирів, які були на нашій землі до того часу, як тут з’явилося уніатство, а пізніше наша митрополія потрапила ще й під вплив Москви. Тобто – традиційним українським православним монастирем, який не був під впливом ні одних, ні других.
Не стало монастиря – пропала вода з джерела
Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир (твердиня православ’я), який відносять до десяти унікальних храмів України, заховався між схилами чарівних смерекових гір відразу за селом Манява (хоча воно ще лежить фактично на рівнині) в Івано-Франківській області. Перші монахи, які прийшли сюди після знищення Києва татарами у 1240 році, осіли у розкішному місці в печерному скиті біля джерела з цілющою водою. До них навіть приходив за розрадою сам Данило Галицький...
Це джерело називають Блаженний камінь. Справді блаженний, бо дивлячись, звідки б’є вода, дивуєшся його надзвичайності і розумієш, що такий витвір може бути створений лише природою: камінь-брила розміром десять на три метри з гротом, ніша у ньому майже чотириметрової ширини і висотою півтора метра врізається в скелю на два метри. З нього віками витікає вода. Але цікаво: коли монастир закрили, вода перестала бігти, і з’явилася, як тільки в 1998 році сюди знову прийшли монахи!
Щоб дістатися до Блаженного каменя, треба пройти від монастиря метрів чотириста, а тоді ще стільки піднятися по крутій горі. Трохи важко, але варто: чим вище піднімаєшся, тим більше захоплюєшся виглядом цієї місцини, оточеної двадцятиметровими смереками, і розумієш, що непорочне спілкування з Богом, мабуть, можливе лише у таких благодатних місцях. Це святе місце – тут двічі з’являлася Матір Божа – наповнене блаженною таїною і миротворним життям.
Заснування Хресто-Воздвиженського монастиря датується уже 1608 роком, коли сюди прийшов аскет із Афону Іов Княгинецький і згодом з Іваном Вишенським, теж добре відомим афонським монахом, та Захарією Копистянським створив чернечу громаду, в якій запровадив найсуворіший устав Василія Великого. Саме за суворість і аскетизм скит і назвали другим Афоном.

Карпатський скит відвідував Борис Єльцин
Фундаторка будівництва церкви Воздвиження Чесного Хреста, яку почали зводити у 1619 році, – відома благодійниця Марія Могиляка (з роду воєводи Молдавського Єремія Могили, в першому шлюбі дружина Стефана Потоцького, з цього роду й відомий митрополит Петро Могила). Зараз монастир – це кам’яні, цегляні і дерев’яні споруди, обнесені високим муром і вежами з бійницями. Усі споруди цікаві по-своєму за виглядом, у кожної – своя історія. Загалом історія скиту прадавня й насичена різними подіями. Його відвідували перші люди Європи: Ян Казимир ІІІ, Михайло Вишневецький, Ян ІІІ Собеський, Станіслав Август – усі польські королі; коронний гетьман Станіслав Потоцький (заснував Івано-Франківськ). Був тут і гетьман Іван Виговський (за свідченням Михайла Грушевського, саме у цьому скиті покоїться його прах).
Манявський скит – це ще й відомий мистецький осередок. За свідченням Івана Вагилевича (священик УГКЦ, етнограф, громадський діяч XIX століття), скит славився великою бібліотекою та богословською й малярською школами. Її на стику XVII-XVIII століть навіть очолював Йов Кондзелевич, неперевершений український митець, який був ієромонахом у Білостоцькому монастирі, що в Луцькому районі на Волині. Іконостас, який він написав, є перлиною сакрального мистецтва, побував у Відні, Варшаві і нарешті знайшов своє місце в Львівському національному художньому музеї. А ще цей монастир славиться хоровим партесним співом – тут розвинуте п’ятилінійне нотописання «осьмогласного пінія».
Довелося тутешнім монахам разом із добрими часами пережити й лихоліття. У 1676 році, під час польсько-турецької війни, монастир знищили. Його знову відроджують, а 1785 року на звернення уніатського єпископа, австрійський імператор Франц-Йосиф скит закрив. Він був майже повністю зруйнований. Монахи поверталися сюди, щоб відвідати свою обитель. Люди не раз зустрічали тут у чорній рясі якогось старця.
І лише 1999 року Манявський скит повністю передали Івано-Франківській єпархії УПЦ КП. Його відвідують і паломники, і вчені, і політики. У 2002 році сюди приїжджав Леонід Кучма, навіть пізніше допоміг відбудувати Хресто-Воздвиженський собор. Побував у цьому скиті й Борис Єльцин.
А у 2003 році сюди передали чудотворну ікону Пресвятої Богородиці Манявської. Ця велика святиня XVIII століття є Ізбавительницею від злих духів. Все вертається на круги своя, і як належить для святого місця, тут зазвучали дзвони, а їх аж 14, й звершується ще прадідівська молитва до Господа Бога.

Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Івано-Франківська область

• Нравится
•