Із ниток домашньої роботи тче лляні рушники
Галина БИРУК нитки для рушників пряде сама
Для декого дідівський верстат, як екзотика – можна показати туристам в музеї. Але для Галини Бирук із села Личини Камінь-Каширського ра-йону на Волині він – знаряддя праці. Адже жінка і зараз, коли випадає вільна хвилина, із ниток, які вона пряде із льоноволокна, тче рушники. Сім’я надає перевагу саме їм, а не купованим.Скільки пам’ятає себе Галина Маркіянівна, стільки у їхній оселі був ткацький верстат. Каже, що дістався він їй від тітки Степаниди. Колись либонь в кожній оселі такий стояв (наші діди-прадіди здавна ходили в домотканих сорочках, вкривалися ряднами ручної роботи, втиралися рушниками з льону, вирощеного в рідних краях).
– Я ж все життя в селі. Працювала в колгоспі ланковою (в ті часи до 20 жіночок в ланку ходило), – розповідає жінка. – Буряки сапали, льон рвали. Здавали його на Камінь-Каширський завод. До речі, з тих радянських часів в мене є ще льоносировина. Ото маю в господарстві прядку. Буває, що цілісіньку зиму нитки пряду. А вже наступної зими з них тчу рушники. Робота клопітка, потребує терпіння та посидючості.
У просторій оселі Бируків і справді багато робіт, виготовлених невтомними руками господині дому: доріжки, килимки, рядна, рушники. Навіть молодші із родини надають перевагу їм – домотканим. Жінка каже, що вони дуже добре вбирають воду, від прання і часу не зношуються, а тільки більше вибілюються.
– Правда, мої домашні не дуже хочуть переймати ткацьке ремесло, – посміхається Галина Бирук. – То ми, старші, звикли до такої роботи. А от молодь...
Хіба що до бабусиних рушників заглянуть внучки Юля та Катя. Їм цікаво, як нитки сплітаються у єдине полотно, на яке лягає якийсь український візерунок.
– Для виготовлення ниток на один рушник витрачаю цілий день. І ще один – щоб його виткати, – продовжує Галина Маркіянівна. – Вироби домашньої роботи не замінять синтетичні, якими зараз напхані будинки українців.
Ткаля переконана, що попит на натуральну продукцію завжди буде. От тільки чи будуть охочі переймати досвід талановитих майстринь?
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО