Принц Сіаму взяв у дружини дівчину з Луцька

Ця історія дуже схожа на казку про Полелюшку: дівчина з Луцька вийшла заміж за юнака королівської крові – принца Сіаму (Таїланд). І хоч в його родині не відразу прийняли невістку нецарського походження, до того ж, слов’янку, все ж жінка зуміла завоювати прихильність нової сім’ї. І здобула право називатися повноправною принцесою.Від кохання втекла на… фронт
Катерина була донькою Івана Десницького – голови Луцького міського суду. Дівчина разом зі старшим братом Іваном рано осиротіла. Смерть батьків змусила дітей переїхати до родичів у Київ. Пізніше вони обоє опинилися у Санкт-Петербурзі: Іван став студентом одного з університетів, Катерина пішла на курси медичних сестер. Життя завирувало…
Саме тут Катя зустріла своє кохання. Дівчина відвідувала світський салон мадам Храповицької, приятельки її родини. Там 1905 року на молодіжній вечірці вона і познайомилася з симпатичним гвардійським гусаром. Тоді навіть не підозрювала, що їй до душі припав сам принц Сіаму Чакрабон.
А хлопець прибув до Санкт-Петербурга на запрошення царя Миколи ІІ (російський імператор запропонував його батькові-королю віддати одного із синів сюди на навчання). Свого часу принц виховувався в Англії. А тут, у Петербурзі, був зарахований до імператорського Пажеського корпусу, де здобували освіту виключно діти російської еліти. Хлопець навчався блискуче! Після закінчення «студій» 19-річного гвардійського гусара Чакрабона зараховують офіцером у російську армію, він одразу вступає до академії Генерального штабу.
Життя у Зимовому палаці (а був сіамський принц у Росії під опікою царської сім’ї) мало багато принад. Проте знайомства з принцесами та дворянками не зачіпали його серця. А зворушила випадкова зустріч з простою дівчиною з Луцька – Катериною Десницькою. Хлопець чудово володів російською, був надзвичайно обізнаний у літературі, тож юнка не могла не звернути увагу на такого кавалера. Крім того, був витриманий, спокійний та лагідний… Вона закохалася. Однак світлі почуття, які зародилися в серці дівчини, затьмарила звістка про королівське походження обранця. Катя не вірила у казку. Тому, рятуючись від шаленої пристрасті, вирішила втекти на фронт.
Пережила чоловіка на 40 літ
Була російсько-японська війна. Дівчина доглядала поранених – працювала сестрою милосердя у госпіталі. Віддавалася роботі повністю (була нагороджена трьома бойовими нагородами, серед яких – і Георгіївським хрестом!), аби не залишалося часу навіть думати про себе та почуття до принца. А він не здавався: щодня слав їй листи або телеграфував. І, врешті, сам подав прохання, аби його направили в армію.
Після повернення з фронту до Петербурга Чакрабон ще довго вмовляв кохану прийняти пропозицію руки та серця. Катя знала, що закони його країни дозволяють принцу мати кілька дружин. Проте він запевняв, що ніколи не скористається цим правом, бо йому потрібна лише вона. Врешті, дівчина здалася. Молодята таємно повінчалися у Константинополі (таки не ризикнули зробити це в Росії). Чакрабон став першим вихідцем із тайської королівської династії, хто побрався з іноземкою-слов’янкою і не визнав традицію полігамії (багатоженства).
Медовий місяць подружжя провело у Каїрі. А потім була подорож до Сіаму. Король категорично відмовився визнавати невістку-слов’янку. Більше того, він позбавив сина належного статусу утримання. Чакрабона призначили на посаду, яка зовсім не відповідала його здібностям – всього лише начальником військового училища. Скільки потрібно було Катерині проявити терплячості, тактовності і любові, аби змінити ситуацію! Вона вивчає чужу мову, дотримується місцевих звичаїв і в усьому підтримує свого коханого чоловіка.
З народженням сина Чули крига у стосунках між королем і невісткою скресає. Врешті, правитель дає своє благословення Каті, і з тих пір вона отримує право називатися повноправною принцесою, а не просто дружиною принца. За тайською традицією, лучанка отримала нове ім’я – На Пітсанулок.
Проте сімейне щастя не було довгим. Невдовзі помер король, його місце посів старший брат Чакрабона Вічаравут. Катерина разом з чоловіком їде до Росії. Він у Петербурзі отримує звання полковника гусарського полку російської армії та орден Андрія Первозванного. Вона – провідує родину у Києві. Це була остання подорож принцеси на батьківщину. Бо в Росії розпочинається революція, яка назавжди перекриває їй шлях додому.
У той час Катерина важко захворіла. У Сіамі саме була повінь, тож Чакрабон відправляє кохану до Японії та Канади. Здоров’я Катерини поліпшується. Але невдовзі надходить звістка про смерть королеви-мами, трьох братів короля, шістьох його зведених братів… Сам Чакрабон відійшов у вічність 1920 року. Переживши його на 40 літ, На Пітсанулок померла у Парижі 1960 року. До речі, їхній син став відомим істориком, військовим діячем та мандрівником… І, кажуть, теж одружився не з тайкою.
Наталія КРАВЧУК,
м. Луцьк

• Нравится
•