На Афоні, в уділі Божої Матері, дві тисячі літ не ступала нога жінки

Мабуть, кожна віруюча людина в період Великого посту хоче доторкнутися до святинь, щоб укріпитися духовно. Ось і напередодні Світлого Христового Воскресіння група паломників з Волині побувала на Святій Горі Афон, яку Божа Матір назвала своїм уділом. Корабель, в якому Діва Марія з апостолами подорожувала на запрошення Лазаря до Кіпру, потрапив в шторм. Його прибило до гори Афон, де було багато язичницьких капищ. Богородиця, ступивши на берег, почала проповідувати про Воскреслого Христа, і люди увірували в Живого Бога. А Божа Матінка сказала, що благодать Божа буде на місці цьому і Вона буде Заступниця місця цього і Ходатайниця перед Богом.
Враженнями від цієї поїздки ми попросили поділитися протоієрея Валентина Марчука, голову інформаційно-просвітницького відділу Волинської єпархії Української Православної Церкви.Є монахи, які живуть поза світом

- Знаєте, кожна віруюча людина мріє потрапити в особливі місця життя Спасителя, подорожує до монастирів та храмів, прикладається до мощей святих угодників, до ікон, котрі дарують нам радість, зцілюють, допомагають - тобто ми шукаємо в цьому втіхи та Божого благословіння. Відповідно кожен священнослужитель хоче побувати на Святій Землі. Слава Богу, мене Господь сподобив вже кілька разів побувати в Єрусалимі, я двічі був присутній, коли сходив Благодатний вогонь. І от нещодавно мав нагоду відвідати Афон. Кожен священик хоче хоча б раз переступити кордон цієї Святої Гори, яку Божа Матінка в свій час назвала своїм земним уділом. Зауважу, що за дві тисячі років жіноча нога сюди не ступала. Колись у Греції була кримінальна відповідальність, якщо жінка посміє побувати на Афоні. Нині цей закон відмінено, але ніхто не наважується ступити в уділ Діви Марії. Правда, був випадок коли сербська царівна Марія після падіння Візантії у 1453 році передала Горі дари, які принесли волхви народженому Богонемовляті - золото, ладан та смирну. За переказами, вона сама хотіла внести ці безцінні скарби в монастир святого Павла, однак їй явилася Божа Матір і не дозволила порушити суворий афонський статут, який забороняє жінкам входити в монастирі Святої Гори.
- А скільки всього монастирів в уділі Божої Матері?
- Двадцять діючих монастирів різних держав - Греції, Сербії, Болгарії. Є Руський монастир, де несе послух братія з України, Росії, Білорусі та інших держав колишнього Союзу. Людина, яка приймає монашество, автоматично стає громадянином Греції. Але не всі відразу стають ченцями. Це довгий час випробувань, дехто десятиліттями несе послух. На Афоні чотири способи життя - загальномонастирське, скити (цілі поселення монастирів), келійне життя, де живуть монахи, з якими можна поспілкуватися. І четвертий спосіб - затворники, про яких світ майже нічого не знає, ті, хто живе поза світом, тільки в молитві. Афон і вдень, і вночі молиться, служба розпочинається о четвертій ранку, закони монаші дуже суворі.
На Святій Горі одночасно може перебувати лише 120 паломників

- Ви мали змогу з кимось познайомитися?
- Так, з келійником - старцем Іоаном, який 60 років на Афоні. Ми прийшли до його келії, а там напис, що старець до Пасхи не приймає через піст. Але набралися сміливості, молитовно постукали і він відчинив. Зрадів, що ми з України. Від нього віяло такою благодаттю, що словами не передати. Біля цієї людини хотілося мовчки постояти.  
- Де ви ще побували?
- Помолилися у 16 монастирях та скитах, були біля двох джерел - Іверської Божої Матері та преподобного Афанасія Афонського. До речі, на Святій Горі дуже багато ікон, які шанує наш український народ. Ікона "Іверська", яка була пробита списом і з неї в свій час потікла кров. "Достойно Єсть", "Одигитрія", "Умілєніє", "Млекопітательниця"... Від них віє теплотою.
Побували ми і в монастирі, де зберігається пояс Божої Матері, голова Іоана Златоуста, сім чудотворних ікон, серед яких "Всецариця" (на Волині є її копія), яка допомагає онкохворим. Один із паломників мені розповідав, що аж мороз по спині пішов, коли перед нею приклонився. У Пантелеймонівському монастирі є його ікона та голова Цілителя Пантелеймона. Зауважу, що паломники мають можливість відчути благодать від багатьох святих мощей.
Наприклад, коли вже виїхали з Афону, вирішили побувати на могилі відомого старця Паїсія. Приїждаємо до монастиря, а на брамі напис: "П'ятниця - вихідний". Тож ми розпочали заупокійну молитву. І вже через півгодини сталося диво. Приїжджає жінка і каже: "Мене прислав старець, щоб відкрила вам ворота". Тож всі з радістю поклонилися могилці старця, від чого отримали велику втіху.
- Мабуть, щоб потрапити на Афон, потрібен особливий дозвіл?
- Так. Нам видали спеціальні візи, які підписують чотири намісники монастирів. Ці настоятелі входять у своєрідний парламент Афону. Під час обговорення певних проблем збираються намісники всіх 20 монастирів, котрі мають право голосу, але очолюють парламент тільки ці чотири.  
- Що для вас особисто є паломництво?
- Паломництво по святих місцях - це підтримка для майбутнього служіння. На Афоні людина бачить тих, хто набрався духовної мужності відректися від світу і до останнього подиху бути там у трудах і молитві. Тут відчувається особлива благодать. Тож для мене особисто Пасха наступила вже там, під час причастя, під час тієї радості, яку отримали біля святинь. Я був на Святій Землі, але там багато люду, всюди суєта, там вже бізнес наживається на паломниках. А на Афоні - тільки піст і молитва. Тут навіть обмежена кількість паломників - одночасно може перебували лишень 120 людей. Афонські монахи - це як небесні жителі, які себе, своє життя віддають тільки молитві та служінню Богу.
Марія ДУБУК

• Нравится
•