Це цілий світ для людей, прикутих до інвалідних візків
Доцент Луцького національного технічного університету Володимир Лотиш переконує, що не все так погано:
– Знаєте, я вже 20 років в Інтернеті, але не є від нього залежним. Інтернет – це моя робота, я створюю сайти, у тому числі – на духовну тематику. Світова павутина не є доброю чи поганою. Це просто технологія. Скажімо, аби підготувати реферат, школяру чи студенту потрібно йти в бібліотеку, шукати літературу, робити виписки і лиш тоді сісти за його написання. А можна задати потрібну тему в Гуглі чи Яндексі і отримати відразу тисячі посилань, з яких легко вибрати усе необхідне. Спеціалісти підрахували: таким чином Інтернет економить 40% часу. Хіба погано – встигати майже наполовину більше? До світових надбань долучилися жителі віддалених сіл – це теж ривок. Вони не просто отримали змогу почерпнути щось важливе, а й представити себе на різноманітних міжнародних конкурсах, поборотися за гранти. Завдяки Інтернету чимало спеціалістів мають змогу рости фахово, медики – надавати он-лайн консультації (до речі, одна з них врятувала око моєму доброму знайомому). Ми можемо з Інтернету «витягнути» рідкісну книгу чи популярну пісню. Зрештою, знайти там цілий духовний «пласт» – літературу, піснеспіви, документальні чи художні фільми.
Пан Володимир говорить і про людей з обмеженими можливостями – прикутих до інва-лідних візків. Переконує: завдяки світовій павутині вони включаються у суспільне життя – знаходять друзів, подорожують, беруть участь у різних конкурсах, зрештою, навіть гроші заробляють, створюючи сайти. А щодо ролі Церкви, її ваги у всесвітній мережі, то, на його думку, вона поки надто слабка. Адже перший сайт в православному Інтернеті з’явився лише 1998 року.
Нещодавно в тому ж таки Інтернеті з’явилася інформація, що дехто вже практикує відпущення гріхів он-лайн! То чого ж в ньому більше – користі чи гріховних спокус? Відповідь на це запитання кожен повинен шукати в собі. Адже Інтернет – як лінза: вона дозволяє добрій людині знаходити добре, а поганій – зле.
До речі, на Волині «інтернетизовані» тільки два чоловічі монастирі української православної церкви Київського патріархату. Один з них – Жидичинський – навіть має свій сайт. З благословення владики Михаїла невдовзі має з’явитися на світ ще одне інтернет-дітище УПЦ КП – «Монастирі Волині».
Наталія КРАВЧУК,
Волинська область
Фото автора
Comments: |