Замість зрубаного дерева у Городоцькому лісгоспі садять два
Збір соку у Боровому лісництві
Весна – гаряча пора для лісівників. Щойно теплі сонячні промені зігнали сніг із землі, як закипіла робота. У державному підприємстві «Городоцьке лісове господарство», що у Маневицькому районі, стартувала кампанія з посадки дерев. Весна найблагодатніша пора для цього, адже грунт багатий вологою і поживними речовинами.Цього року у Городоцькому держлісгоспі проведуть лісовідновлення на площі 520 гектарів. Як розповіла інженер підприємства Олена Некришевич, така робота ведеться щороку. У 2011-му заплановано висадити нових культур на 194 гектарах (решту досіє сама природа). Замість гектара зрубаних дерев має постати 1,7 гектара молодих. Оскільки роботи чимало, а сприятливі дні минають швидко, на допомогу лісівникам приходять ті, хто бажає зробити внесок в озеленення рідного краю.
Приємно, що до цього процесу приєдналася місцева влада. Минулої п’ятниці у Боровому лісництві на своєрідний суботник зійшлися працівники районної ради та адміністрації. Очолили роботу особисто керманичі району. Оскільки гілки влади живуть на Маневиччині мирно, то й працюють продуктивно. Більше гектара сіянців сосни та берези висадили у «дуеті» голова райдержадміністрації Микола Миронюк та голова райради Петро Зінчук, почергово змінюючи один одного за мечем Колесова (цей інструмент і надалі залишається головною зброєю для садівників лісу, адже спеціальної техніки у господарствах просто немає). Всього працівники районної ради та адміністрації заліснили більше 10 гектарів площі. До речі, сіянці для висадки використовують у Городоцькому держлісгоспі виключно свої. При Троянівському лісництві діє сучасний розсадник лісових культур, мають їх й інші лісництва підприємства.
Долучаються до акції з посадки лісу учні шкіл. Кілька десятків гектарів взяли на себе у Новорудському лісництві старшокласники місцевої школи. Роботу довелося розтягнути на кілька днів, адже у п’ятницю її перервав дощ. Проте лісівники кажуть, що це на краще. Дощ у період висадки дерев поміж собою називають росою Божою.
За словами лісничого Новорудського лісництва Сергія Бабика, співпраця зі школярами триває не один рік. У селах Троянівка та Нова Руда створені кабінети шкільних лісників. Діти змалку вчаться любити і берегти природу. Дехто з них мріє пов’язати своє майбутнє з лісом. В цьому немає нічого дивного, адже, чого гріха таїти, у поліській глибинці, де бракує роботи, села, в яких розташовуються лісництва, виглядають острівцями благополуччя. Тому діти із задоволенням допомагають висаджувати дерева. По мірі можливості не лишається в боргу і лісництво, надаючи посильну спонсорську допомогу навчальним закладам.
Паралельно з кампанією висадки дерев триває сезон збору березового соку. Торік у ДП «Городоцьке лісове господарство» його заготовили понад 100 тонн. Нинішнього сезону розраховують зібрати приблизно стільки ж. Проте не завжди на столи волинян потрапляє якісний продукт.
– Хотіли би більше постачати його у волинські школи та садочки, – розповідає головний лісничий ДП «Городоцьке лісове господарство» Віктор Романюк. – Але, як це не дивно виглядає, нам складно виграти тендер. Собівартість трилітрової банки напою у нас становить понад 13 гривень, тоді як у конкурсі беруть участь виробники з регіонів, де і лісів мало. У них ціна 8-9 гривень. Важко вникнути у їхню арифметику, адже тільки банка коштує 5 гривень, а ще і витрати на доставку. Ми ж дбаємо про якість і все робимо практично ще за радянськими «гостами».
Переваги волинського соку правильно розуміють у Європі. Щороку Городоцький держлісгосп приблизно 80 відсотків сировини відправляє у Польщу. А тамтешні виробники розливають у тару і експортують далі, у Німеччину.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО