Центр української культури у Любліні очолює волинянин

Професор Люблінського католицького університету Володимир Осадчий родом з Волині. Після закінчення історичного факультету Львівського університету імені Івана Франка навчався в аспірантурі в Любліні. З 1993 року живе у Польщі. Очолює центр української культури UCRAINICUM, який створений в Люблінському католицькому університеті Івана Павла ІІ. Цей навчальний заклад навіть в комуністичні часи називали єдиним острівцем свободи в “радянській зоні”.
Ще під час навчання у Львові науковець розпочав вивчати релігійні стосунки в Галичині між греко- і римо-католиками. Було цікаво дослідити, що ж об’єднувало людей? Дипломну роботу “Костел і церква на спільній дорозі” він захищав на англійській мові.
– Нам необхідно пам’ятати, що українці і поляки впродовж багатьох віків становили спільноту на рівні родини, адже існували змішані сім’ї, – розповідає пан Володимир. – Не було перешкоди на канонічному рівні між греко- і римо-католиками. Коли політики ділили людей, церква їх єднала.
В Любліні під час навчання в аспірантурі волинський науковець був стипендіатом фундації Івана Павла ІІ. Цей фонд надає можливість громадянам колишнього Радянського Союзу навчатися в Люблінському католицькому університеті, щоб  творити релігійну християнську інтелігенцію, яка буде носієм цих цінностей. Це один з найстаріших польських навчальних закладів. Його називали єдиним острівцем свободи в часи комуністичної диктатури. 25 років професором етики цього університету був Кароль Войтило, згодом папа римський Іван Павло ІІ. Ще є чимало викладачів, які були його особистими друзями.
За словами пана професора, в цьому навчальному закладі вже здобули освіту кілька тисяч українських громадян. Молоді науковці – випускники Люблінського католицького університету Віктор Яручик і Ольга Яручик-Жулинська нині працюють у Волинському національному університеті імені Лесі Українки.
– Хто може стати студентом Люблінського католицького університету?
– Для іноземців навчання платне, приблизно 2 тисячі євро за рік. Вони вступають поза конкурсом. Кожен бажаючий може стати студентом цього навчального закладу. Це класичний університет гуманітарного спрямування, але вже розпочали вивчати і точні науки. Створено природничо-математичний факультет.
В когось може викликати настороженість слово “католицький”. Це не означає, що приймають тільки католиків. Релігійні погляди не мають значення, адже навчається чимало православних. Віровизнання – це приватна справа кожного. Багато років живу в Польщі, і мене жодного разу ніхто з колег не запитав, до якої я церкви ходжу і якою мовою розмовляю вдома. В університеті багато робиться для співпраці з православною церквою. Надано звання почесного доктора вселенському патріархові константинопольському Варфоломію, першому серед православних ієрархів. Але не завжди так було. Католицька церква досить довго до цього йшла.
– Польща однією з перших визнала незалежність України. Як зараз там ставляться до нашої держави? Польщу називають нашим адвокатом у Європейському Союзі.
– Досить складне запитання. Є щось таке, що можна назвати ірраціональною любов’ю, незважаючи на проблеми, які постійно виникають. Цей клімат тепла, відкритості, спрямований на те, щоби Україна не повернулася до імперського простору, а лишилася у європейській шкалі цінностей. Хоча відбуваються постійні розчарування.
– Розкажіть про діяльність центру української культури UCRAINICUM.
– Впродовж багатьох років я був керівником колегіуму польських і українських університетів у Любліні, і він мав стати основою майбутнього польсько-українського університету. Вже минає 10 років цій ініціативі, яку так і не вдалося втілити у життя. Але підготували кілька сотень докторів наук для України. Більшість з них повернулися на батьківщину і займають серйозні і високі посади. Це все робиться коштом Польщі. Зараз ми продовжуємо навчати українських аспірантів. В католицькому університеті щороку відбувається кільканадцять акцій, пов’язаних безпосередньо з Україною та її видатними діячами. Ми створили Центр української культури UCRAINICUM. Це була відповідь на розпад польсько-українського колегіуму. Університет і далі реалізує свою місію підтримки європейських цінностей в сусідній державі. Однією з найперших наших акцій була конференція, присвячена 300-й річниці з дня смерті Івана Мазепи. Минув рік нашої діяльності, можна підвести певні підсумки. Проведено шість міжнародних наукових конференцій.
До речі, останній лист, що стосувався українсько-польських справ, підписав польський президент Лех Качинський, напередодні катастрофи під Смоленськом. Він датований 19 березня 2010 року. Ми тоді в Любліні урочисто вшанували 90-ту річницю підписання українсько-польського договору між Петлюрою і Пілсудським.
Кость ГАРБАРЧУК
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•