В Україні від наркоманії щороку помирає 120 тисяч молодих людей,
Діти у залі плакали... Плакали і актори... Мабуть, такого хвилюючого дійства про згубну дію наркотиків у Луцьку ще не бачили. При підтримці братства тверезості імені святого праведного Іоана Кронштадського та молодіжного відділу Волинської єпархії УПЦ до обласного центру завітало творче об’єднання “Середовище буття” з інтерактивною виставою “Осінь”. В ній – розповідь про долю молодого юнака, який пристрастився до наркотиків. Повернутися йому до нормального життя, зустрічатися з дівчиною чи й далі котитися на дно, де смерть, сльози подруги і ридання над могилою матері? Це вирішує глядач. Чи зуміє він переконати своїми вигуками й піднятими руками молоду людину, щоб той залишив згубну звичку? Час від часу вистава переривалася й автор та художній керівник Олександр Клименко звертався до залу. Він розповідав про зустрічі з наркоманами, запитував присутніх учнів шкіл, студентів вузів, чи вони самі спілкувалися з такими людьми. До речі, більшість повідомили, що вони зустрічали наркоманів, багатьом із присутніх в залі пропонували вколотися.
– Сьогодні в Україні від наркотиків щороку помирає 120 тисяч молодих людей, – зауважив автор вистави. – Ми перші в світі по дитячому алкоголізму, в лідерах по СНІДу, виродженню нації. Таке враження, що війну оголосили на нашій території: споїти і сколоти націю! До речі, знаєте, як скорили дух індіанців після відкриття Колумбом Америки? Їх просто за 250 років споїли...
...Зал переконав юнака повернутися до нормального життя, радіти стосункам з рідними та близькими, а не черговій дозі кайфу (до речі, луцька аудиторія увійшла в десятку кращих в Україні). Але чи втримаються від цього ті, хто вже підсів на голку?
– Мене часто запитують: чому ви ставите такі жорсткі вистави. Мовляв, діти не витримують – плачуть. А я кажу: нехай вони поплачуть в залі, ніж плакатимуть на їхніх могилах матері, – підсумував пан Клименко.
Митрополит Луцький і Волинський Ніфонт, який завітав на виставу, зізнався, що вона його також схвилювала:
– Ще років 45 тому в Старовижівському районі біля села Галина Воля, коли осушили болота, росли коноплі. З них робили волокно, олію, але ніхто й гадки не мав, щоб з них виготовляти отруту. Сіяли мак, пекли смачні пироги. Ще Тарас Шевченко писав, що маком можна приспати дитину, але ніхто й не думав з маку виготовляти наркотики. Бо люди були більш духовні. А що зараз? Ці рослини заборонено сіяти, а наркоманів збільшується. Люди розучилися бути в гармонії з природою, забули про Бога, без якого нема життя, немає спасіння.
Марія ДУБУК,
Волинська область
| Comments: |
