Луцьк розширить свої межі
Микола РОМАНЮК
– Миколо Ярославовичу, чи знаєте, як вирішити успадковані проблеми? Борг, який має місто від минулої влади, це, на Вашу думку, – непрофесійне використання коштів чи вихід із фінансово-економічної кризи?
– Найбільші проблеми, які є, були і будуть, – в комунальному господарстві і з нашими дорогами. Уже працюємо з Кабміном стосовно виділення коштів на ремонт і реконструкцію доріг. Адже від транспортного збору, який цього року відмінили, мали більше 18 мільйонів гривень, тому зараз просимо таку саму суму. Також відпрацьоване питання про отримання коштів для допомоги об’єднанню співвласників, для завершення ряду програм, розпочатих ще при Кривицькому, аби поліпшити якість води і впровадити енергозберігаючі технології. Працюємо над питанням житлобудівництва, йдеться про передачу майна військового містечка у Луцьку під будівництво житлового мікрорайону. Можна сказати, що воно вирішене на 99 відсотків. Також вирішуємо питання і про будівництво школи-садочка №27 зі спортзалом і басейном у 55-му мікрорайоні (біля супермаркету Там-Там – авт.) – ми вже потрапили у перелік тих об’єктів, які затверджує Кабмін.
Якщо подивитися, куди пішли кошти, взяті у борг минулою владою, то цілком на виправдані цілі: ремонт дахів, доріг, заміну систем теплопостачання в дитсадках і школах. Шкода, що 3,5 мільйона гривень було покладено на депозит у “Західінкомбанк”, де вони зависли. Правда, домовилися з банком – і минулого року один мільйон використали для підприємства електротранспорту. Зараз працюю з Нацбанком, щоб повернути ще 2,5 мільйона. Як на мене, рішення стосовно 50 мільйонів гривень, взятих у борг, не до кінця продумане – нема розрахунків, з чого їх мали повертати, окрім як з бюджету розвитку, який формується за рахунок продажу майна і землі. Майна в місті залишилося мало, а стосовно землі, то ніхто толком не знає, скільки є вільної – не було інвентаризації. Тому я, хоча і не противник запозичень, так не вчинив би. 27 квітня треба віддавати 10 мільйонів гривень, а в бюджеті розвитку всього 1 мільйон 400 тисяч. Якщо не домовимося про реструктуризацію боргу, доведеться перекредитовуватися. Адже в наступному році треба віддати 20 мільйонів, а у 2013 – 10. А як розвиватися місту, де купа проблем з дорогами, освітленням, дахами?
Працюємо також і над оптимізацією структури виконкому. Аналізуємо роботу усіх наших комунальних підприємств, бо й тут ми в мінусі на 34 мільйони. Дехто просто жирував, приходячи зі штатним розписом і вимагаючи грошей. В цьому році будемо замовляти потрібні місту послуги і виділяти на це певну суму. Зарплата у керівників і заступників деяких таких підприємств більша, ніж в міського голови. Тому йдеться про ефективне використання бюджетних коштів. Обов’язково збільшимо надходження від оренди землі, чим займався Держкомзем. Згідно із законодавством за оренду треба платити три відсотки від оціночної вартості, а 464 організації платили менше одного відсотка. Також є фірми, які користуються усіма міськими благами, а зареєстровані не в Луцьку. З ними теж будемо по-іншому розмовляти.
– Як встановлюються стосунки з депутатами? Новий склад міськради розуміє, що треба працювати на місто, а не на окремих осіб?
– Поки притираємося. Стосовно праці на “окремих осіб”, то лобіювання деяких проектів, виділення землі, оренди майна ще підтверджують такий факт. Хоча знаходжу все більше прихильників, які готові працювати на громаду, безперечно, це не просто. Боляче, коли говориш про потрібні для міста справи, але депутати мають інші партійні вказівки, і це видно під час голосування.
– Останні події по газових боргах ТзОВ “Східно-Європейська теплоелектрогенеруюча компанія”, очолюваного Олександром Кропивою, якось позначаться на якості послуг, які надаються місту, як складаються Ваші стосунки з цієї компанією? І якою для Вас, як міського голови, була ця перша зима?
– З паном Кропивою спільну мову знаходимо, але ряд питань з певних причин вирішити з ним не можемо. Якщо заборгованість за газ 64 мільйони, то 59 із них держава має повернути як різницю у тарифах. Нацкомісія регулювання електроенергетики з 1 січня підвищила компанії Кропиви тариф на 25 відсотків, а “Луцьктеплу” на 10 і аж з 1 лютого. При цьому держава не сказала про те, яким чином буде вирішуватися ця різниця у підвищенні тарифів, хоча обіцяє її компенсувати.
Колись радів снігу, а тепер, як тільки він починає падати, стає тривожно, бо знаю, що маємо всього чотири “щітки” і один грейдер. Двірників також не вистачає. Тому прекрасно розумію, що не все було добре, особливо у дворах і на тротуарах.
– Миколо Ярославовичу, пішохідний міст таки буде в Луцьку чи ні?
– Буде, і не тільки міст. Разом із Львівською залізницею прийнято рішення про реконструкцію цілого вокзалу уже в цьому році. Залізниця готова віддати землю приватній структурі, якщо та зробить приміські каси, кафетерій, туалети, благоустрій території.
Коли дружать голови – користь усім людям
– Яким чином можна зняти питання стосовно тих проблем, які висять над Луцьким підприємством електротранспорту?
– На сьогодні конкретного рішення про вихід із ситуації, яка склалася на ЛПЕ, нема, а лише домовленість з корпорацією “Богдан-лізинг” про те, що вона не блокуватиме рахунки підприємства і не подаватиме до суду. Уже розпочали щоденно сплачувати по сім тисяч лізингових коштів. Депутатська комісія працювала над вивченням проблеми і її вирішенням. Є два виходи: залучити іншу сторону і віддавати їм лізингові кошти або розділити підприємство на тролейбусне і дочірнє автобусне. Чи економічно вигідно було брати маршрутки у лізинг? Поки що з цього прибутків нема, а лише одні витрати...
– Ціни на комунальні платежі високі, а за утримання будинку взагалі незрозумілі, бо невідомо на що вони витрачаються. За послуги сантехніка і вивіз сміття треба платити окремо. Коли нарешті будемо платити за конкретно надані послуги?
– Ціни за комунальні платежі і утримання будинку – різні речі. Комунальні послуги надає “Луцьктепло”, “Луцькспецкомунтрас”, тощо. Кошти за постачання холодної і гарячої води, тепло, газ, електроенергію ідуть на рахунки відповідних підприємств. А за утримання будинку направляються на рахунки жеків. Ремонт у будинках проводиться систематично, інша річ, що у приватизованих квартирах люди зобов’язані самі робити ремонт і так само платити за послуги сантехніка. Тарифи на утримання будинків – економічно обґрунтовані і у нас вони не найвищі. Сміття вивозиться сім разів на тиждень, скарг щодо цього нема. Прибиральниці, як і двірники, прибирають три рази на тиждень.
– Зараз місцеві керівники нарікають, що згідно з прийнятим Держбюджетом восени не буде чим платити лікарям і вчителям.
– Ми спланували бюджет так, що люди будуть отримувати зарплату. Хоча, окрім згадуваних боргів, маємо 56 мільйонів боргу за середньострокові послуги, проте провели зустрічі у колективах, пояснили ситуацію стосовно оплати праці і те, що жодну людину без мого дозволу не скоротять. Правда, коштів на енергоносії не вистачає. Треба думати, як діяти, аби не виникло проблем.
– Біля будинку побуту за адресою Соборності, 11-А, муніципальна міліція постійно ганяє продавців картоплі, моркви... Це головне призначення цієї міліції, чи може варто залишити цих людей у спокої?
– Зрозуміло, це не головне призначення міліції, але один із їхніх обов’язків. І ми не допустимо, щоб у Луцьку торгували, хто де захоче. Прекрасно розумію тих людей, які хочуть заробити якусь копійку, але є відповідні місця, де можна продавати.
– На посаду головного архітектора призначена нова людина. Які завдання перед нею поставили щодо розбудови обласного центру Волині і чи тулитимуть знову будинок біля будинку, аби лише звести його у центрі міста? Чи є реальна можливість в перспективі розширити межі Луцька за рахунок сільських земель, прилеглих до міста?
– Уже проведені переговори з сільськими радами, землі яких прилеглі до міста. Думаю, навесні підпишемо угоди про погодження меж з десятьма сільськими радами. Цим займається Антон Федорович Кривицький, адже, окрім домовленостей, згідно з чинним законодавством треба вирішити організаційні і технічні моменти.
Дуже активно відпрацьовуємо правила забудови міста. Тому будувати житло на пісочницях, а басейни у парках не будемо.
Ведемо розмову з міністерством освіти про будівництво студентського містечка, бо перспектива розвитку є у того міста, де розвивається освіта і наука.
– Міські дитячі садочки перевантажені, що робити?
– Будувати нові зараз не можемо – нема коштів. Але хочемо частину приміщень колишніх садочків звільнити і зробити там знову садочки, надавши організаціям, які там є, інші приміщення. На це треба менше грошей.
– Безпритульні собаки й далі бігають містом. Відстрілювати їх – це дикий шлях вирішення проблеми. Що думаєте з ними робити?
– Проблему треба вирішувати, хоча за статистикою більше кусають людей собаки, які мають господарів. Серйозно над цим працюємо і вже влітку покажемо перші результати. А ще ми виграли проект у міжнародних інституціях на виділення коштів для проектування будівництва сучасного закладу для собак. Бездомні собаки – це, насамперед, безвідповідальність наших громадян: взяли собачку, потішилися – і викинули.
– Делікатна тема, але теж варта уваги: в Луцьку не вистачає громадських туалетів.
– І це не можна віднести до другорядних речей. Уже доручив архітектору вивчити ситуацію і прийняти відповідні рішення стосовно того, де їх треба будувати і у що це обійдеться. Біотуалети – найбільш дешевий спосіб вирішення проблеми. Чому це не може стати чиїмось бізнесом?
– Лучани постійно скаржаться на погане нічне освітлення.
– Ліхтарями в Луцьку не освітлюється 70 вулиць, як правило, в приватному секторі. Розумію, що за рік-два не вдасться все зробити, але вже з нинішнього будемо братися за це. Насамперед розпочнемо з освітлення прибудинкових і шкільних територій.
– Після роботи на керівних посадах у Волинській держадміністрації і “Приватбанку” як почуваєтеся на посаді міського голови. Чи не лякають ті конкретні проблеми, які треба все-таки вирішувати?
– Після каденції в обласній держадміністрації, робота у “Приватбанку” видавалася відпочинком: вихідні вдома з родиною, ніяких нічних дзвінків, в Київ через день їздити не треба. Та, чесно кажучи, стало сумнувато, а тому, коли лучани загітували балотуватися на посаду голови й пообіцяли підтримку, погодився. Усіх деталей не знав, а лише загальні проблеми міста. Добре те, що тут менше політики, як в держадміністрації, і хоча важко, але цікавіше: зроблену роботу відразу видно. Зв’язки в Києві, напрацьовані раніше, теж допомагають у вирішенні питань. І дуже приємно, що стосунки, які склалися з Борисом Петровичем Клімчуком, допомагають вирішувати ряд важливих міських проблем. Я йому за це дуже вдячний, бо знаю, як багато залежить від голови облдержадміністрації у вирішенні питань на рівні Києва. Те, що у Луцьку будуватиметься нова школа, – його заслуга. Якщо міський голова співпрацює з головою облдержадміністрації і обласної ради – це лише на користь місту.
Розмовляла Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
