Побралися учнями – і вже 20 років разом

Веселим та життєрадісним Гордійчукам із села Бортяхівка Рожищенського району заледве тридцять п’ять років, а вони мають вже дорослих дітей. Старшого сина, якому минуло дев’ятнадцять, Уляна народила у 16, коли однолітки ще навчалися в одинадцятому класі. Батькові дитини, Саші, тоді було 18, він після школи якраз служив в армії. 
– Коли я дізналася, що вагітна, звісно, були всякі думки, – пригадує Уляна. – Але мама і тато мене дуже підтримували. Чоловікові батьки теж тоді нічого поганого не казали, часто навідувалися. І Саша з армії писав, що все буде добре. Його відпустили у відпустку якраз на хрестини сина, у той же день ми розписалися і на згадку сфотографувалися у весільному вбранні, правда, тоді не повінчалися.
Жодного кривого слова Уляна не почула і від вчителів, бо була активісткою у школі, виступала зі шкільним хором на різних конкурсах та концертах. І коли вже згодом не раз зустрічалася з колишніми педагогами, вони лише привітно розпитували про її справи, життя. Бо дуже задоволені її дітьми. А виховувати їх, трьох, було ой як непросто. Лишала малих на своїх батьків, з якими разом жили кілька років, і бігла на ферму доїти корів. Саша після армії теж працював у колгоспі, який згодом збудував молодій сім’ї просторий будинок.
– За двадцять років ніколи не приходила думка розійтися. Шкодую тільки, що не закінчила школу. Тому дочці, якій зараз вісімнадцять років, наказую, щоб вчилась. І ра-ніше, і зараз переживаю. Хоча жодного разу не пошкодувала, що так склалася моя доля, просто не хотіла б, щоб вона, як я, так рано мала дорослі клопоти.
Бо змолоду Гордійчуки тримають чималу господарку: корову, коня, свиней, птицю. Ще й працюють: Саша – у СВК, Уляна – страховим агентом. Щодня жінка крутиться, як білка в колесі: встигає і на роботу, і на репетиції в капелу, з якою виступає на сільських святах, і до церкви поспішає у сусідню Переспу, де співає на кліросі. В усьому свою дружину підтримує чоловік.
– Якби обіжав чи сварив, може, було б по-всякому, – каже Уляна. – А так кожен з нас знає свої обов’язки. Саша зранку встав – і пішов працювати. Я теж по господарству, на городі чи в хаті…
Психологи в один голос стверджують, що ранні шлюби недовговічні, проте, як бачимо, приклад Гордійчуків переконує в іншому: це, радше, не виняток, а взірець справжньої сім’ї, де панує любов, повага і злагода.
Олена ПАВЛЮК,
Волинська область

• Нравится
•