Вирує зимова повінь
Чи не найбільше від надлишкової води на Волині не перший рік потерпає Ратнівщина. За період з 10 по 22 січня вода у річці Прип’ять піднялася на 85 сантиметрів, що на 29 сантиметрів більше критичного рівня. Найбільше прибуло води у день Водохреща – за одну ніч річка “підросла” на 23 сантиметри. За інформацією Ратнівського управління водного господарства в районі підтоплено 17350 гектарів території. Потерпіли від повені і окремі двори та присадибні ділянки. Найбільше – у Залісах та Заболотті. У Заболотті працівникам районного управління МНС довелося відкачувати воду з хати пенсіонерки Анни Головійчук. Та найбільша біда із місцевим кладовищем, яке хоч і обкопали у попередні роки, та все одно це не захистило його від стихії.
Окрім Ратнівщини, зимова повінь охопила Маневиччину, Камінь-Каширщину, Старовижівщину. Всього за даними облводгоспу підтоплено 63,6 га території області, з них 47,3 га – землі осушених сільгоспугідь.
Аби стабілізувати ситуацію, насосні станції меліоративних систем та загони МНС майже щодоби відкачують по кілька тисяч кубічних метрів паводкових вод. Аварійні бригади облводгоспу ліквідовують льодові затори на річках Прип’ять, Вижівка та Кизівка. Хоча на Волині похолодало і морозну погоду синоптики обіцяють і надалі, але критичною ситуація залишатиметься ще кілька днів.
Підкидають проблем і друзі наші менші, зокрема бобри, які руйнують гідроспоруди. Така доля спіткала дамбу Залухівської осушувальної системи, що на Ратнівщині. Нині ремонтники відновлюють пошкоджену ділянку. Загалом популяція бобрів на Волині сягає 5 тисяч особин і вже потребує регуляції.
У зв’язку з тим, що талі води підтоплюють господарства волинян, збільшилася загроза поширення інфекційних захворювань. Для вивчення ситуації на Волині побував головний санітарний лікар України Сергій Риженко. Для контролю за якістю води в усіх районах розгорнуті лабораторії.
Є і позитивні приклади боротьби з повінню. Проведені на Ратнівщині роботи у попередні роки по очистці Прип’яті, укріпленню дамб, особливо в районі села Щедрогір, дали певні результати. У Самарах, наприклад, два роки тому підтоплення села було великою проблемою, тепер надзвичайна ситуація тут не виникла, завдяки спільній роботі усієї громади – у співфінансуванні і людей, і влади була почищена найбільш аварійна внутрішня меліоративна система. Люди все більше переконуються, що із паводковою водою найлегше боротися спільно, гуртом.
Валентина БОРЗОВЕЦЬ,
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
| Comments: |
