Ясновидиця з Карпат лікує навіть по телефону

Дарія Павлюк із села Старі Кути, що на Косівщині, може багато розповідати про свій дар. Хоча простій людині зрозуміти методи, якими жінка допомагає, нелегко. Та до неї звертаються, хапаючись за останню ниточку між життям та смертю, і, найчастіше, після сеансів Дарії здоров’я покращується.Ще в дитинстві Даринка відчувала, що не така, як всі, її тягнуло до природи, хотілося дізнатися якомога більше. Після школи пішла вчитися в кооперативний технікум на товарознавця. Але невдовзі зрозуміла, що то не її професія. Довгий час шукала, як реалізувати себе в житті. Постійно спілкувалася з людьми, тому достеменно не пригадає, коли почала помічати, що бачить їх майбутнє.
– Це не я відкрила у собі незвичайні можливості, це люди в мені їх знайшли, – посміхається Дарія Павлюк. – Бачу, кого чекає аварія. Ця інформація йде з неба. Все дізнаюся на рівні мозку, до нього під’єднуюсь і ніби перевтілююся в ту людину, з якою спілкуюся. Якщо принесуть новонароджену дитину, скажу, що на неї чекає. Мені допомагає Матінка Божа, Ісус Христос і космос. Мій син Микола, хоч нічого не чує і не може розмовляти, але також бачить майбутнє, тільки він соромиться свого дару.
За поміччю до цієї карпатської ясновидиці приїжджають з різних куточків України. Вона не лише бачить майбутнє, а й лікує тілесні та душевні рани.
– Тільки чую слово “депресія”, одразу розумію, що це моя робота. Бо коли стоїть клубок в горлі або кажуть “сили нема”, людина падає з ніг – це велика порча. Я все роблю з молитвою, хоча кожен сеанс забирає у мене багато енергії і мушу довго після того набиратися сил. У мене різні пацієнти. Одну жінку вилікувала від облисіння після хіміотерапії, чоловіку врятувала ногу від гангрени, зараз підіймаю лежачого хворого юнака з Луцька, – розповідає жінка.
– Як це робите?
– Говорю з ним по мобільному, читаю молитву. Порчу можу знімати не лише по телефону, а й по фотографії, – каже Дарина Іванівна.
Про надзвичайні можливості цієї жінки знають не лише місцеві жителі. Показували її й по телебаченню. Пройшовши відбірковий тур в Івано-Франківську, отримала запрошення в Київ на передачу “Битва екстрасенсів”.
– Завдання для мене там були легенькі. Треба було стати спиною до дверей і дізнатися, хто зайшов. Описати чоловіка чи жінку. За чорною ширмою ховали людей, я вгадувала, хто там. Перший тур я пройшла, а в другому, третьому мене вирішили не показувати. Можливо, тому, що я всім у студії розповідала про їх майбутнє і з тим поспішила? Я розсердилася. Члени знімальної групи хапали мене за руки і питали: “Якщо ми вас відсторонимо, ви нам порчі не наведете?” Я не роблю зла нікому, а хто захоче зробити мені, то порча повернеться до нього. В мене дуже сильний захист, – каже Дарія Павлюк.
Згодом цю неординарну жінку запросили в програму “Критична точка”. Саме завдяки останній передачі про неї дізналась лучанка Галина Харлінська. Вона опікується сином, який уже три роки не встає з ліжка. Мати без сліз не може згадувати про біду, яка сталася з дитиною:
– Ми поверталися із села. Саша переходив перехрестя біля нашого будинку – і раптом щось з ним сталося, він впав і не міг навіть кроку зробити. Добре, що сусіди принесли його в квартиру. Тоді йому було 18 років. Викликала лікарів, возила сина по курортах, але ніякого позитивного результату не було. Моя дитина не могла поворухнути ні рукою, ні ногою. Його паралізувало, зуби  зціпило так, що треба було їх розтискати, щоб нагодувати чи напоїти. Це був живий труп, який лише дихав. Скільки сліз пролила, одному Богу відомо. Я дуже люблю дивитися передачу “Критична точка” і там побачила сюжет про Дарію Іванівну. Через знайомих дізналася її телефон. Коли подзвонила і розказала про свою біду, вона одразу сказала, що на мою дитину наведена сильна порча. І пообіцяла допомогти. Сказала дати Саші трубку. З вечора і до п’ятої ранку вона з ним говорила, як з дитиною, а тоді молилася. Тепер вона щодня телефонує. Раніше я не вірила ні в які порчі чи знахарства, а тепер вірю. Після сеансів Сашко почав усміхатися і навіть вимовляє деякі слова, може поворушити руками, ногами. Дарія Іванівна обіцяє, що з Божою поміччю поставить його на ноги. Дай Боже їй здоров’я та терпіння для добрих справ.
І таких побажань та відгуків чимало. Про свої можливості Дарія Іванівна може розповідати багато, але щоб не бути голослівною, вона просить пацієнтів залишати відгуки у спеці-альній книзі, де вони розповідають про свої біди та дякують за допомогу.
Руслана ТАТАРИН,
Івано-Франківська область
Фото автора

• Нравится
•