Батько із сином будують куполи

Цій майстерності у жодному професійному училищі чи інженерному інституті не навчають. Вона набувається життям. Вона входить у душу майстра тільки через молитву і священицьке благословення. У сім’ї Лазоришиних з міста Дубна будують храмові куполи – ця традиція переходить від батька до сина.
Як зазначає глава сімейства Іван Лазоришин, на його рахунку до півсотні змайстрованих куполів, і кожен з них – як янгол на плечах храму. На виготовлення найбільшого купола, який в діаметрі сягав 24 метри, “пішло” майже п’ять місяців. А найменшого – двометрового в діаметрі – було зроблено за три тижні. Щоправда, батько майстрував разом із сином Юрієм, якого з дитинства почав залучати до цієї справи, а наразі в його особі має достойного послідовника.
Іван Лазоришин закінчив художнє училище у Харкові, і фах художника неабияк посприяв йому у подальшому занятті – виготовленні іконостасів. Опісля у пригоді стала інша наука – батькова, який гарно столярував і навчав сина столярським азам. А бляхарську майстерність Лазоришин почерпнув, коли вперше його включили у склад бригади, яка споруджувала храм.
– Що в куполах головне? – вдається до запитання-відповіді будівничий. – Щоб вони попри свою красу і надійність мали ще й душу – притягальну для кожного. А ця душа не вселиться у витвір, коли не матимеш благословення на працю. Саме тому перед тим, як розпочати роботу (найперше – по виготовленню каркаса), я прошу благословення у священика, йду на службу Божу і з молитвою звертаюся по Божу поміч. Було якось на початках, що наспіх довелося робити для церкви різьблений витвір – без молитви, без благословення. І що ви думаєте: той виріб так вимотав душу, що за час, який пішов на його виготовлення, можна було б накрити церкву п’ятьма куполами.
Останнім часом (після того, як Юрій закінчив школу і опанував фах будівничого) виготовлення куполів стало для Лазоришиних сімейною справою. Доводиться будівничим трудитися і “на висоті”. Це набагато складніше, але ніколи, за словами Юрія, у нього та батька не проявлявся страх. Просто було таке відчуття, що там, наверху, при блаженній роботі їх підтримує якась невидима сила. Можливо, це ангели…
Сергій Новак,
Рівненська область

• Нравится
•