У свої вісімдесят ще робить діжі й цеберки

Потрапивши на подвір’я до Василя Томчука зі Старої Гути Старовижівського району на Волині, відразу бачиш, що 80-річний господар добре розуміється на дереві. Адже всі будівлі – дерев’яні, багато знарядь праці – також. Навіть корито, з якого напувають худобу, зроблене із дощок руками Василя Панасовича.
Відомо, що бондарство – давнє деревообробне ремесло, яке вимагає від майстра неабиякої сили, знання геометрії, розуміння, яке дерево краще підійде для того чи іншого виробу. Звісно, з часом, відколи з’явився металевий посуд, а тепер ще й пластиковий, бондарство призабулося. А молоді господині вже й не знають, який смак мають солене м’ясо – із кадуба, огірки, помідори та яблука – із бодні, який квас із барила.  Не часто в наших селах тепер перетирають й зерно в ступках. Та й білизну в дерев’яних жлуктах вже не золять. Правда, дехто ще використовує вдома масниці для збивання масла в домашніх умовах.
– Такий посуд, мабуть, є ще в кожній сільській хаті, – переконаний дід Василь. – Правда, я їх не роблю. Я спеціаліст по бочках. Люд наш і тепер ще користується діжами для замішування тіста. В багатьох садибах в сарайчиках є дерев’яні корита. А як же без них? Сьогодні є попит на цеберки. Не один господар їх у мене замовляє. Хоч і важкувато виготовляти, але коли просять – ніяково відмовити. А використовують їх хто для квашення овочів, а хто і для домашніх лазень. Тепер майже кожен молодий господар біля новозведеної хати споруджує баньку. А для неї потрібне і начиння. Не тільки віники березові чи дубові, але й цеберко для води.
Руки діда Василя не одну дошку перетворили в посуд. А навчив його цьому ремеслу батько, а того – дід, які спину гнули і в колгоспі, і біля своєї землі. Сільського реманенту та хатнього начиння не вистачало, тож хто вмів щось виготовляти власноруч, дуже шанувався громадою.  
– Колись майстри добре зналися на дереві. Я й сам не одну оселю змайстрував, не одне вікно, двері вистругав, – розповідає Василь Панасович. – І хліви вдома доводив до пуття. А от тепер ще привіз не доведені до ладу бочки господаря, який помер. Думаю, що впораюся з роботою. Для цього треба мати терпіння, силу і, звісно, щоб була “набита” рука. То тепер аби гроші, тобі все привезуть-доставлять. Бачите, і в моїй добудованій частині хати вже новомодні пластикові вікна є. В нас величенька сім’я, тож молоді хочуть ремонтів, комфорту – я це схвалюю. Бо людина має жити достойно.
– А чи не зникне бондарство, як думаєте?
– Де там. Думаю, що вироби з дерева завжди матимуть попит, – каже дідусь. – І завжди майстри, які цим займатимуться,  ретельно підбиратимуть для них дерево. Бо хіба зараз люди не захоплюються натуральним? Захоплюються. Як одягом, посудом, так і натуральною їжею.
От тільки шкодує Василь Томчук, що ніхто з рідні не перейняв його науку.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•