Московська цариця з прикарпатського села

Портрет Марини Мнішек, намальований у Москві, зберігається у королівському музеї в Кракові

У 1604 році до Ляшок Мурованих (тепер Муроване) прибув Лжедмитрій І, який видавав себе за вбитого сина Івана Грозного. Польський король та магнати визнали його спадкоємцем російського трону, щоб загарбати московські землі. На шлюб з ним погодилася освічена 18-річна красуня Марина Мнішек, дочка самбірського воєводи, сенатора, власника розкішних резиденцій Єжи Мнішека. Він і став організатором експедиції царевича до Москви, а у відповідному документі домовився: якщо Лжедмитрій І стане царем, Марина залишиться його дружиною, їй обіцялися Новгород та Псков. Навесні 1606 року разом з батьком і численним почтом (до двох тисяч осіб), до якого входив навіть королівський художник, Марина виїхала із Самбора. Її урочисто зустрічали в російських містах. У Москві патріарх помазав Марину на царство і вінчав шапкою Мономаха. Оксамитове плаття було так густо всипане коштовностями, що навіть складно було визначити колір. На весільному бенкеті галичанка шокувала руських бояр своєю… виделкою, що викликало невдоволення: цар з царицею їдять не руками, а якоюсь рогатиною!
Хоча Марину Мнішек офіційно коронували у Кремлі, їй присягали державні чини, на московському троні вона була всього тиждень – стався переворот. Лжедмитрія І вбили, а Марина дивом врятувалася, заховавшись під спідниці своєї фрейліни. Згодом вона потрапила в Тушинський табір, де таємно повінчалася із Лжедмитрієм ІІ, “впізнавши” у ньому свого чоловіка. За допомогою Польщі та багатьох прихильників iз Росії вони кілька років утримували свою “царську” владу в північноросійських містах. Але після смерті і цього чоловіка через деякий час Марину взяли у полон. Малолітнього сина повісили, а вона померла в ув’язненні, коли мала всього 26 років. Перед смертю Марина нібито прокляла рід Романових (у той час на престол вибрали Михайла Федоровича)  – пророкувала, що ніхто з Романових не помре своєю смертю.

Лжедмитрій I заручився у замку в Мурованому

У Мурованому є залишки колись величного замку, власниками якого були Мнішеки. Палац звели у стилі Відродження: насипали високі вали, через рів проклали підйомний міст, парк прикрасили водограями, фонтанами з античними статуями. Велику лицарську залу (золоту кімнату) визнавали однією з кращих у тогочасній Європі. У ХІХ столітті до Польщі перевезли дубову в орнаментах підлогу. Існує версія, що саме тут Лжедмитрій І заручився з Мариною.
Зі знімків початку ХХ століття видно, що замок у Мурованому мав ще належний вигляд. Та після двох воєн – зовсім зруйнований. Переказують, що у Першу світову неподалік села стояло табором командування російських військ і, довідавшись, що тут перебував Лжедмитрій І, наказало випустити кілька артилерійських снарядів. Тепер від розкішного замку залишилися руїни і паркова алея.
– Як свідчать знімки 1954 року, тут стояла ще велика стіна, на якій навіть зберігся родовий герб, – розповідає сільський бібліотекар Наталя Стах. – Про знаменитий рід Мнішеків і, зокрема, Марину, їхній замок розповідаємо школярам. Тому селяни, звісно, знають і гордяться своєю минувшиною...
Цього року в листопаді в Мурованому побували представники від роду Мнішеків, котрі нині проживають у Польщі. Тутешній школі, як повідомив її директор Юрій Бобельський, вони привезли приладдя, пообіцяли і комп’ютери. Під час зустрічі обговорили питання стосовно відкриття музею та створення туристичного маршруту до Мурованого.
Олена ПАВЛЮК,
Львівська область

• Нравится
•