Його скульптури купують президенти

Про цього чоловіка можна впевнено сказати: все, чого він досяг і має – зроблене і зароблене тільки власними руками, завдяки своїй наполегливості та працьовитості. 47-річний мешканець Костополя Василь Драганчук наділений різноманітними талантами: художник, різьбяр, скульптор, архітектор, коваль. У нього красивий сучасний особняк із сауною, басейном та ставком. Будинок нагадує художній музей: різьблені меблі, на стінах – картини господаря та репродукції видатних живописців. Від його робіт не можливо відірвати погляд. Костопільський майстер робить оригінальні скульптури та рельєфні картини. Дивилися і захоплювалися: це ж які треба мати руки, щоб виготовляти такі унікальні речі.Захоплення малюванням та різьбою розпочалося ще у шкільні роки. Навчався Василь Драганчук на Волині у Ковельському професійно-технічному училищі №5 за спеціальністю “Різьба по дереву”. В той час це був надзвичайно популярний навчальний заклад. Конкурс серйозний, не менший, ніж в інститути: чотири-п’ять абітурієнтів на одне місце. Чоловік з теплотою згадує своє училище та викладачів.
– Не знаю чому, але зараз не дуже охоче йдуть вчитися на різьбяра, – розмірковує пан Василь. – Хоча і в цій професії можна бути ремісником, а можна стати неперевершеним майстром. Мені завжди подобалося працювати з деревом. Найважче вирізати з груші, вона погано піддається обробці, зате які дивовижні вироби виходять.  
– З третього курсу став заробляти власні кошти, – розповідає Василь Драганчук. – Для православних церков робили з однокурсниками іконостаси, розп’яття.
Вже після училища одним з перших відкрив у Костополі художній кооператив. Якраз розпочалася горбачовська перебудова і підприємливі люди отримали можливість та дозвіл заробляти гроші. Але це тривало недовго, і місцева влада почала “ставити палки в колеса”.
– Коли ми зрозуміли, що далі буде ще гірше, то втікли на роботу в Польщу, – пригадує пан Василь. – Щоб православні українці могли робити скульптури для католицьких храмів, монашки їздили у Ватикан брати дозвіл до Івана Павла II. Тож ми працювали з благословіння самого Папи Римського. Напередодні візиту понтифіка до Польщі ми навіть крісло різьблене для нього робили. Три роки вирізали для костелів фігури Богородиці, розп’яття та святих. Жили в католицькому монастирі, разом з черницями їздили в лісництва вибирати деревину. Можна використовувати тільки липу. Всі скульптури вирізаються згідно з каноном, ніякі творчі відступи не дозволяються. Їх приймала серйозна церковна комісія, тільки тоді дозволяли виставляти у костелі.
Тут їх застав серпневий переворот 1991 року у Москві.
– Ми не знали, що буде далі, – продовжує майстер. – Вже збиралися з Польщі втікати у Швецію і просити там політичного притулку. Але за кілька днів усе владналося і Верховна Рада 24 серпня прийняла Декларацію про незалежність України.
Василь Драганчук десять років відпрацював у Клевані на підприємстві “Промінь”. Його талановиті роботи не раз виставлялися у Києві на різноманітних виставках і отримали захоплені відгуки відвідувачів. Скульптури по-ліського майстра зберігаються у багатьох країнах світу. Та й вітчизняні колекціонери залюбки їх купують.
Нещодавно він розпочав власну справу: відкрив художній салон-магазин у Костополі та кузню, якою керує син Олександр – випускник університету. Дружина Катерина – волинянка, одногрупниця Василя,  опікується пасікою.
Під будинком – простора майстерня з каміном. Василь Драганчук показує свою улюблену роботу:        
– Чумаки були першими українськими підприємцями. Від них в Україні розпочався весь бізнес.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

• Нравится
•