Вироби ткалі – в кабінетах послів
Заслужений майстер народної творчості Ольга ГАЙДУЧИК
Цей верстат дістався Ользі Павлівні у спадок від її діда Федора, який він змайстрував у 1939 році. Чи знав тоді старенький, що на ньому його внучка допрацюється до заслуженого майстра народної творчості України, звання якого вона удостоїлася у 2009 році? Звісно, що ні.
– Колись в такому одязі масово ходив наш люд, – розповідає жінка. – Спідниці, сорочки, верхній одяг, покривала і доріжки на підлогу – це все було в кожній хаті. Я ще недавно пройшлася по наших бабусях у селі, щоб взяти старовинні зразки виробів і зберегти, як кажуть, велимчанський почерк.
Хоч Ольга Павлівна все життя працювала в колгоспі, на цегельному заводі, але ткацтва не полишала ніколи. Як навчилася від мами і тітки, так до сих пір і ворожить над ниткою. Щоб вдосконалити знання, навіть попросила жінку із сусіднього села навчити її деяким тонкощам. І тепер вироби Ольги Гайдучик є в кабінетах послів, придбав дещо і колишній президент нашої держави Віктор Ющенко, замовляли й київські художні колективи для своїх потреб.
– Дещо ткала і для наших талановитих дітей із Велимча. Є мої роботи в сільському храмі, в школі, в лікарні. Звісно, приємно, що люди ними цікавляться, це їх радує, – каже жінка. – Правда, зараз є чимало підробок під домашнє ткацтво. Замість ручної роботи – машинна, якість – китайська. Хоча якщо людина справжній поціновувач минувшини, то вона відрізнить де натуральне, а де підробка.
От тільки бідкається майстриня, що її ремесло так ніхто із дочок поки що не перейняв. Вишивати вміють, а за ткацький верстат сідати не поспішають. Хоча донька Ольги Павлівни Світлана має велике бажання навчитися ткати.
...За верстатом незакінчений білосніжний з червоними вставками рушник. На підлозі застелені мальовничі ткані доріжки – такі веселі, що аж тепла в хаті в цю осінню пору додається. Такі ж позитивні, якісні всі роботи пані Ольги.
Марія ДУБУК
| Comments: |
