Трудяги мають 70 тракторів та 200 авто

Побутує думка, що Полісся –  то забитий край, де нема цивілізації і живуть одні пенсіонери, де старенькі оселі й немає виробництва. Та це зовсім не про Більськовільську сільраду. Бо й вулиці тут нові виростають, і люди дуже працьовиті, а щоб обробляти землю, збувати вирощену продукцію і таким чином полегшити труд, накупили тракторів. І все за свої кровно зароблені кошти. Тож господар на тракторі – звична справа для цих поліських сіл. І багатодітний батько з Більської Волі Олександр Коваль, якого зустріли на вулиці (якраз їхав на город) тільки посміхнувся: “А хіба тільки я один, хто на землі працює? В нас все село не з лінивих”.Сільська рада об’єднує п’ять населених пунктів – села Більська Воля, Рудка, Кругле, Березино та хутір Залядино. Проживає в 740 дворах 2880 жителів. Найбільше, півтори тисячі, – у Більській Волі.
–  Цьому селу 370 років. Колись воно належало до Дубровицького району, – розповідає секретар сільської ради Ярослав Кречик. – А населений пункт Березино – до Маневицького району Волинської області. Його жителі й тепер більше тяготіють до Волині, адже до Галузії су-сіднього району – всього сім кілометрів.
– А де в основному працюють?
– У лісництві, лікарні, школі, багато хто – на Рівненській АЕС, на базах озера Біле. Майже половина жителів наших сіл забрали свої земельні паї – і господарюють.
– Це свідчить, що всі дуже трудолюбиві...
– Цього не забереш. Якщо хтось один подає ідею, то громада підхоплює. Так, як це сталося з вирощуванням тепличних огірків. Тепер – це масове явище в наших селах. А коли сезон грибів, то люди днюють у лісах. Цього року непогано заробили не тільки на них, але й на чорницях. Та що там говорити – навіть зараз, коли вже приморозки, їздять по журавлину. Притому за двадцять-тридцять кілометрів. Організовуються, сідають у бус – і в дорогу. Виходити по болотах у гумових чоботах у пошуках ягід і важко, і холодно. Часом жіночки і крижаної води у взуття понабирають. Але що поробиш – сім’ї  великі, тож кожен хоче заробити для родини копійку. Адже попереду довга зима, і тоді вже ні з лісу, ні з землі коштів не заробиш?
– А скільки по сільраді багатодітних сімей?
– Аж 160. У нас значно переважає народжуваність над смертністю. Наприклад, 2009 року з’явилося на світ 71 дитина, 2008 – 72. Нинішнього народилося 58 малюків, але до кінця року буде більше. Тож тут позитивна демографічна ситуація. Родини переважно великі, в селах багато молоді, от тільки в Березино переважають пенсіонери. Люди живуть непогано, будується багато осель. За останні роки виросло кілька нових вулиць. По сільській раді нараховується 200 автомобілів та 70 тракторів – треба ж якось полегшувати труд на землі. І всі родини захоплюються вирощуванням городини. Це важка клопітка праця, але дає кошти, за які утримуються сім’ї. Колгоспу нема, велика будівельна бригада давно розпалася – і селянам швидко довелося перепрофільовуватися, шукати іншого хліба.  Наші люди ніколи не нарікають, а невтомно трудяться. Звичайно, хочеться, щоб громада була більш багатою, а проблеми села таки вирішувалися.  От, наприклад, мене, як її представника, хвилює зайнятість молоді. Дівчата і хлопці навчаються, багато хто здобуває робітничі спеціальності, а де застосувати свої знання? От і лишаються у великих містах. І чи вже повернуться додому? Друга проблема – це благоустрій. Хотілося б бачити наше село ще більш привабливим, щоб не було перебоїв з постачанням електроенергії, бо в хатах збільшується побутової техніки. І звичайно – дороги. Особливо до озера Білого. Якщо  створимо зручний доїзд, то можна буде подумати і про будівництво якоїсь туристичної бази, яка б приносила прибуток саме громаді (бо біля озера є землі запасу сільської ради).

• Нравится
•