Моряки «Святої Софії» повернулися додому
Урятувати українців з напівзруйнованого судна змогли представники «Сильної України» та фонду «Ассоль»
Зараз складно навіть припустити, про що могли думати українські моряки “Святої Софії”, які стали заручниками аварійного судна біля берегів далекого Єгипту. Через безвідповідальність власника корабля вони змушені були майже чотири місяці обходитися без нормальної їжі та води, обмежуючись лише прісними коржами із залишків борошна. Їхні сигнали про допомогу єгипетська влада ігнорувала, рідна держава для порятунку співвітчизників нічого не робила. Тим часом судно могло затонути щохвилини – воду, яка потрапляла через пробоїну, доводилося відкачувати вручну. Але довгожданий порятунок прийшов... Як і в гучній історії з “Аріаною”, на заклики про допомогу відгукнувся Сергій Тігіпко. Ініціативна група його партії “Сильна Україна” та фонду допомоги морякам “Ассоль”, заснованого за підтримки політика, зробила все, щоб повернути співвітчизників додому.«SOS», на який ніхто не відгукнувся
Біди екіпажу суховантажу “Свята Софія”, названого на честь однієї з головних православних святинь, почалися в березні цього року. Зі слів самих моряків, ще в січні за документами суховантаж повинен був стати на ремонт в Іллічівську, однак судновласник відправив “Софію” в черговий рейс до Індії, причому завантаживши її небезпечними з точки зору екології фосфатними добривами. Але рейс не вдався... Увійти в Суецький канал кораблю не дозволили. По-перше, експертиза встановила, що судно, збудоване в сімдесятих роках минулого століття, ледь тримається на плаву, є немореплавним і аварійним. По-друге, у власника суховантажу виявилися вельми немаленькі борги. Тож екіпажу відверто дали зрозуміти, що до погашення боргу шлях в порт для судна закритий. Простіше кажучи, власник “Святої Софії” фактично “підставив” екіпаж, відправивши його в рейс на старому “кориті” і зробивши моряків заручниками своїх боргів. Побачивши, що його афера не пройшла, він просто кинув їх напризволяще.
Надалі на судні розігралася справжня драма. Скоро в екіпажу закінчилися запаси їжі та питної води, потім вийшов з ладу клапан для стримування морської води – і машинне відділення почало заповнюватися водою. Аби хоч якось поліпшити ситуацію, довелося важіль клапана фіксувати звичайною мотузкою. Тож в якусь мить життя моряків не в переносному, а в прямому сенсі виявилося на волоску, точніше на мотузці…
Але біда не приходить сама: “Свята Софія” залишилася без електрики, воду доводилося відкачувати вручну. Це означало, що на плаву судну залишалося бути лічені дні, оскільки через течу в машинному відділенні воно повільно, але впевнено йшло під воду... Здавалося, все! Адже на сигнали SOS, двічі подані екіпажем, жодне судно так і не відгукнулося. А керівництво єгипетського порту, навіть бачачи червоні сигнальні ракети, так і не зняло заборону на вхід до порту, залишивши суховантаж з українцями тонути на дальньому рейді...
Щоб не померти з голоду, вони їли прісні коржі із залишків борошна і рибу, приготовану на дровах (адже паливо на той час вже закінчилося). А в ніч з 21-го на 22-ге серпня в повністю знеструмлений і невидимий для інших суховантаж мало не врізалося риболовецьке судно. Українці випадково помітили наближення загрози і ліхтариками подали сигнал біди. Після чого, за словами одного з членів екіпажу, “хлопці ходили з ними вночі по палубі, щоб не зіткнутися з іншими кораблями, паралельно намагаючись закрити пробоїни в машинному відділенні”.
Батьківщина ж неначе забула про своїх громадян. За увесь час питання повернення моряків на Україну так і не зрушило з мертвої точки. У держави для цього просто не знайшлося грошей, а компанія-оператор і судновласник самоусунулися від вирішення проблеми.
Рука допомоги
Дізнавшись про трагедію, голова Одеської обласної організації “Сильної України” Світлана Фабрикант вчасно зуміла привернути увагу до лиха наших моряків. І саме представники партії “Сильна Україна” Сергія Тігіпка і фонду допомоги морякам “Ассоль” зуміли визволити українських моряків з багатомісячного полону. Що, втім, не дивно: згадати хоча б роль Тігіпка у звільненні моряків “Аріани” з сомалійського полону.
22 серпня в Єгипет вилетіла ініціативна група, щоб на місці вирішити проблему. Очолила її Світлана Фабрикант. Представники ініціативної групи, діставшись до судна на катері в сильний шторм, доправили морякам продукти харчування, питну воду і дрова. Також їм вдалося домовитися з місцевою владою про транспортування аварійного судна в порт. “Ніхто не був зацікавлений в наданні допомоги. Нехтувалися усі міжнародні морські закони. І перше питання, яке нам ставили, не як себе почувають люди, а хто буде платити?” – поділилася своїми враженнями від спілкування з місцевою владою представник “Сильної України”, додавши, що партійцям вдалося знайти дуже досвідченого адвоката, який займається питаннями суден і допоможе українському екіпажу домогтися виплати зарплати. Саме він буде контролювати долю п’ятьох моряків, які залишилися супроводжувати вантаж під час буксирування судна в Порт-Саїд. Решта шість членів екіпажу благополучно повернулися додому минулої суботи. “Добре, що є такі небайдужі люди в нашій країні як Сергій Тігіпко та його однодумці. Завдяки таким людям Україна зможе навчитися цінувати своїх громадян і змусити інших себе поважати”, – сказав Віталій Шульженко, матрос “Святої Софії”, ступивши на рідну землю.
Добре те, що добре закінчується. Але хотілося б у майбутньому уникнути подібних драм. А для цього необхідно, щоб Україна справді стала сильною і авторитетною державою. Адже складно собі уявити, щоб громадянина ЄС, американця чи росіянина портове начальство Єгипту ось так само ігнорувало, наражаючи його життя на небезпеку. Ну, і звичайно, не можна не погодитися з позицією “Сильної України”, що для того, щоб уникнути подібних ситуацій в майбутньому, держава повинна забезпечити кожному українцеві гідні умови роботи і зарплату, інакше люди і далі будуть змушені погоджуватися на ризиковані пропозиції з працевлаштування.
| Comments: |
