«Шахтар» не обіграли, але добре налякали

Про ажіотаж, який викликав матч “Волинь” - “Шахтар”, годі й говорити. У Луцьку чекали на діючих чемпіонів України та останніх в історії володарів кубка УЄФА. Тому квитки у касах розлетілися швидко. Багатьом бажаючим їх не дісталося. У день матчу перед луцьким стадіоном “Авангард” прогулювалося чимало вболівальників з надією перекупити у когось квиточок.
Замовляли квитки й уболівальники з інших західноукраїнських міст, в яких, на жаль, уже давно немає великого футболу. Доходило до “живих” анекдотів. За тиждень до попередньої домашньої зустрічі “Волині” із “Зорею” зателефонували друзі нашої редакції з Кременеччини, що на Тернопільщині, з проханням зарезервувати місця на стадіоні. Чого не зробиш для хороших людей. “По блату” для гостей дістали 15 квитків на центральні сектори. Прийшов день матчу з луганчанами. Ще зранку для прийому гостей замаринували відро шашлику. Час ішов, а наші друзі про себе знати не давали. Нарешті вдалося додзвонитися до одного із них. З’ясувалося, що ніхто у Луцьк їхати й не збирався. А квитки, виявляється, потрібні були на матч з “Шахтарем”. Дістані на “Зорю” довелося перепродувати. А пізніше купувати на “Шахтар” і знову маринувати шашлик.
За офіційними даними, на матчі були присутні 11500 глядачів, а це – практично стовідсоткове заповнення трибун “Авангарду”. Від такого напливу людей організатори футбольного дійства у Луцьку точно відвикли, бо трохи перемудрували з пропускною системою. Турнікети з міліцією були виставлені при головному вході на територію арени, другий вхід використовували лише для пропуску транспорту. Люди вишикувалися у величезну чергу – тим, хто перебував у хвості, темпи її просування не давали шансів побачити початок першого тайму. Не зміг пробитися на стадіон через центральний вхід сам президент ФК “Волинь” Василь Столяр. Власник клубу змушений був швиденько обходити “Авангард”, аби дістатися воріт, через які пропускали транспорт. Лише за 5-7 хвилин до початку матчу турнікети прибрали, щоб розрядити ситуацію.
Щодо самої гри, то люд переважно розраховував не стільки подивитися на команду Кварцяного (зазвичай рядові матчі відвідує 5-6 тисяч уболівальників), як на донецький “Шахтар” з сузір’ям бразильських майстрів футболу. Але чим далі просувався матч, тим більше усім подобалася “Волинь”. Бразильці, як відомо, люблять простір, а його то якраз лучани супернику й не дали. Досить швидко зірки “Шахтаря” занервували і поводилися так, ніби у них хтось забрав улюблену іграшку, – багато порушували правила, оспорювали ледь не кожне рішення арбітра, за що цілком заслужено отримували попередження. Гірники Фернандіньйо і Дуглас Коста, які нещодавно отримали запрошення у тренувальний табір збірної Бразилії, точно не хотіли б, аби їхню гру у Луцьку побачив тренер національної команди. Лучани великими силами йшли уперед, не поступаючись жодним сантиметром поля. На жаль, ігрову перевагу втілити у голи ніяк не вдавалося. Цікаво виглядала дуель Пічкур-Срна, яка протікала не на користь капітана “Шахтаря” і збірної Хорватії. Мов лев, бився на полі сербський легіонер лучан Саша Стевіч. У боротьбі суперники спочатку розбили йому ніс, а потім і голову. Але кожного разу після допомоги лікарів Стевіч повертався на поле і догравав матч навіть з перебинтованою головою й закривавленою формою. Емоції на полі відгукнулися у серцях уболівальників. На трибунах розгулялася “хвиля” і звідусіль лунало “Волинь! Волинь!”. Та перший справжній момент у матчі створили таки донеччани. Аж на 44-ій хвилині Жадсон зі штрафного влучив у поперечину. Вже у компенсований час нарешті напрацювала на свій момент і “Волинь”. Павлов ледь не поцілив у дев’ятку шахтарських воріт. Чи не перший епізод, коли донецьким бразильцям таки вдалося розкрутити захисників і пробратися у карний майданчик “Волині”, завершився голом. І співавторство належить Ндое. Сенегалець, залишивши “рамку”, пробіг повз м’яч, і тут як тут опинився Жадсон. Його удар головою хтось з оборонців лучан ще виніс з лінії, але м’яч відскочив на Едуардо, й цього разу “круглий” таки затріпотів у сітці.
Після ляпу голкіпера гравці “Волині” знайшли у собі сили на фінальний штурм. Напевно, вперше у нинішньому сезоні “Шахтар” постав перед уболівальниками у такому вигляді. Донеччани відійшли у глуху оборону і знову занервували. А коли за друге попередження з поля був вилучений гравець “Шахтаря” Василь Кобін, стало взагалі спекотно. Чемпіони України не соромилися відверто тягнути час. За це ж “гірчичником” був покараний голкіпер Андрій Пятов. “Волинь” хоча і йшла після фінального свистка з поля ні з чим, але похід футболістів у роздягальню уболівальники заслужено супроводжували скандуванням “Молодці! Молодці!”.

Мірча ЛУЧЕСКУ (головний тренер “Шахтаря”):
- Як я і очікував, гра була важкою. По-перше, гравці подумали, якщо команда знаходиться внизу турнірної таблиці, то її легко можна обіграти. Важко вмотивовувати футболістів на такі матчі. По-друге, сьогодні нам протистояла дуже добре фізично підготовлена та агресивна команда, яка билася до останньої хвилини. Кожен, без виключення, футболіст “Волині” залишив усі свої сили на полі, щоб досягти позитивного результату. Було багато боротьби. Ми ж, на жаль, змушені були підлаштовуватися під гру господарів. Таким чином ми повністю втратили перших 45 хвилин. У другому таймі в атаках нашої команди було більше думки. Ми володіли перевагою достатньою для того, щоб забити гол. Ще раз підкреслю, ми очікували, що гра складатиметься непросто. Так воно і було, бо суперник зіграв дуже добре. Сьогодні “Волинь” виглядала хорошою командою.
- Вам не здалося, що гол вийшов трошки випадковим?
- Можливо. У тому епізоді м’яч відскочив не зовсім логічно, але там був наш гравець. І ми забили гол. Але ми його заслужили.

Віталій КВАРЦЯНИЙ (головний тренер “Волині”):
- Команда заслуговує сьогодні на гарні слова. Сварити можна лише окремих гравців, які допускали певні помилки. У перерві я попередив хлопців, що достатньо буде однієї-двох помилок та найменшої втрати концентрації, і всі старання зведуться нанівець, хоча й зроблено багато непростої роботи. Про старання й бійцівські якості теж нічого сказати не можу – команда виглядала добре, тому, думаю, що найближчим часом ми ще покращимо свою гру. Просто немає іншого виходу. Ми переживаємо важкий психологічний момент. Прикро, що не набираємо очок.
- Чи планується ще якесь підсилення до закриття трансферного вікна?
- Так. На перегляді є багато гравців. Але приймати рішення наприкінці трансферного періоду складно. Тому є деякі сумніви. Проводимо медогляди, домовляємося про фінансові умови контрактів. Хочеться підсилитись. Раніше якщо ти раз побачив футболіста, то міг у ньому не сумніватися. А сучасні гравці навчилися перед підписанням контракту справляти гарне враження, потім же грають зовсім не так, як ти розраховуєш.
- Як прокоментуєте гру голкіпера? Сьогодні була практично нічийна гра. До поразки у відповідальному матчі призвела помилка воротаря. До речі, “Волинь” уже не вперше втрачає очки через нього.
- Мало забиваємо – це головна проблема. Але й воротар, правду кажете, інколи розчаровує. Жаль такий матч програвати, прикро за футболістів. Вони чимало сил поклали та енергії. Але я чомусь вірю, що з нього вийде класний воротар. Якщо він витримає психологічне навантаження, тренуватиметься нормально, то чорна смуга скінчиться.<p>
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Фото Миколи Комаровського

• Нравится
•