Закон один, а статті різні
У липні минулого року помер мій колишній чоловік. У нього залишилося двоє дітей від двох шлюбів. Вдова оформила пенсію по втраті годувальника тільки на свою дочку, приховавши, що у померлого залишився ще один син. Я почала добиватися правди, і нарешті сину призначили пенсію, але лише з 1 січня 2010 року, а не з другого дня після смерті. А от юристи, до яких звернулася, стверджують, що таке призначення пенсії є неправомірним і виплата грошей мала б починатися з дня смерті годувальника. Хто ж правий?
Жанна НОВІЦЬКА,
с. Рогізне Демидівського району Рівненської області
Головне управління Пенсійного фонду у Волинській області роз’яснило цю спірну ситуацію. Отож, обидві сторони у вашому листі цитували один і той самий закон – “Про загальнообов’язкове пенсійне страхування”, – проте різні його статті. Юристи, до яких ви зверталися, згадували 45 статтю цього закону: “Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається з дня, що настає за днем смерті годувальника, якщо звернення про призначення такого виду пенсії надійшло протягом 12 місяців з дня смерті годувальника”. А от Пенсійний фонд у таких випадках застосовує й 39 статтю, яка відповідає за виділення частки пенсії, за якою, власне, ви і змушені були звернутися пізніше. У такому випадку пенсія по втраті годувальника виплачуватиметься залежно від дати, коли звернувся заявник. Варто було б відразу, після смерті колишнього чоловіка, з’явитися в органи Пенсійного фонду і написати заяву, тим самим засвідчивши існування ще однієї дитини, та претендувати на пенсію нарівні з дочкою від другого шлюбу. А недодані документи донести пізніше.
Мирослава КОСЬМІНА
| Comments: |
