Нерідко, коли звертаєшся до підприємців із пропозицією висвітлити проблеми, що заважають їм працювати, чуєш у відповідь скептичне: “А що це дасть?” У державі, де всі питання звикли вирішувати за допомогою “потрібних людей”, а ще більше – товстим гаманцем, така реакція на можливості ЗМІ не дивує. Звичайно, газета – не Господь Бог, і самотужки проблем не вирішить, та й мета у неї зовсім інша. А от звернути увагу на них, підштовхнути до вирішення – у цьому друковані чи ефірні “органи” не раз були “викриті”.
Підприємець-рибовод із Бичевої Любарського району Житомирської області Петро Недбай, про якого я розповів у матеріалі “Займатися рибною справою не просто” (наша газета від 11 грудня 2008 р.), хоч і не відмовився поспілкуватися про своє наболіле, втім, також спочатку великих надій на пресу не покладав. Але вже незабаром після нашої зустрічі він зателефонував мені з більш оптимістичним настроєм. “На диво, – поділився враженням, – тиск на мене з боку відповідних служб трохи послабився!..” Очевидно, тут відіграли своєрідну роль і чутки про приїзд кореспондента не місцевої і навіть не обласної газети. Проте найприємнішим сюрпризом для бичевського рибовода у цій справі став лист, що надійшов йому наприкінці весни з Луцька – з Волинської асо-ціації орендарів водних об’єктів “Волинська риба”. У листі – ряд документів і матеріалів щодо нормативної бази, котрі регулюють питання рибництва в ставках. Окрім теоретичної допомоги, члени асоціації пропонують Петрові і практичну, якщо знову виникатимуть труднощі внас-лідок протиправних дій ласих на дурничку чиновників.
– Завдячуючи “Віснику”, – каже задоволений таким наслідком публікації пан Петро, – я відчув, що не залишений сам на сам зі своїми проблемами, що є люди, яким не байдужий стан справ у вітчизняному ри-бництві. Та й з практичного боку полегшення: вивчивши детально на-діслані матеріали, я тепер знатиму свої права й відповідно до них коригуватиму дії!
Микола Шмигін,
Житомирська область
Comments: |