«Жити стало веселіше, жити стало краще…»

Думаю, що українці просто зачудувалися, почувши нещодавно від Прем’єр-міністра України, що “жити стало веселіше, жити стало краще”. Такий висновок наш “великий економіст” зробив, підсумовуючи 100 днів роботи очолюваного ним уряду.
Зрештою, нема чому дивуватися: ставши прем’єром, Азарову та його провладній команді, безперечно, стало веселіше й краще – є з чого поживитися. Але що чекає нас від “азаровщини”, яка тупо суне на українську економіку і зрештою на кожного з нас? Коли Сталін виморив голодом мільйони українців, а ще більше відправив у концтабори, йому теж “жить стало лучше, жить стало веселее”. Про це він у 1935 році заявив, виступаючи перед стахановцями, напередодні масових репресій...
Микола Азаров, добре відомий своєю шестирічною роботою (1996-2002 рр.) на посаді головного податківця країни, такий самий висновок зробив вже через три місяці своєї роботи Прем’єр-міністром (бо об’єми торгівлі зросли аж на 1,5 відсотка!). Та найперше проаналізуймо, чи може людина за якихось п’ять років кардинально змінитися, тим більше, у зрілому віці (Миколі Яновичу уже 62 роки)? Ті роки, коли Янович опікувався податковою, із влучної термінології Інни Богословської, ввійшли, як “азаровщина”.
“Уродливая система порождает уродливые явления, к которым относится, в частности, и “азаровщина”. При этой системе имеется благодатная почва для таких людей, как Азаров, и на ней процветает такое явление, как “азаровщина”. “Азаровщина” – это: неуважение к гражданам собственной страны и нелюбовь к самой Украине, неверие в ее силы. Это распоряжение бюджетными деньгами как своими собственными. При наличии таких людей во власти невозможно ни примирение, ни консолидация общества, ни экономическое процветание страны... “
Зрештою, що ми бачимо зараз? Абсолютно усе те саме, чим займався Азаров як податківець, віце-прем’єр і міністр фінансів при президентстві Кучми. По-перше, якщо пан Азаров преться на високі посади, то має знати українську мову – це вимога чинного законодавства. Україна поки що незалежна держава, а не російська губернія, як його рідна Калузька.
Запропонований Мінфіном, а точніше самим Азаровим, Податковий кодекс – не що інше як “продрозверстка” часів “військового комунізму”, коли податківців хочуть перетворити у “продзагони” і “трійку”, які без суду та слідства спишуть гроші з рахунків, перевірять житло підприємців.
Наш офіційний дефіцит бюджету – майже 57 мільярдів гривень. Але при цьому не враховано 30 мільярдів дефіциту Пенсійного фонду. Можливо, проводиться пенсійна реформа і прибрали позахмарні пенсії для колишніх генералів-кадебістів та інших номенклатурників і “діячів”? Дефіцит “Нафтогазу” – 30 мільярдів і ще 30 мільярдів неповернутого ПДВ! ПДВ в державі взагалі перетворили у “преференції” для наближених. Дійшло до того, що підприємці вчасно не можуть здати податкові декларації – їх під різними приводами не приймають. Тепер Азаров хоче ще й пропхати закон про торгівлю, щоб владною рукою виписувати ціни на товар й впливати на стосунки виробників та продавців. Цей совковий економіст далекий від розуміння цивілізованої ринкової економіки, а тому працює у стилі командно-адміністративної системи: вичавлює з того, що є, до останньої краплі. Бюджет 2010 року – яскравий приклад цьому.
Так, “розвиваючи авіабудування”, на цю галузь виділено аж 127 мільйонів гривень, на комп’ютерні програмні продукти – 0 гривень, на енергозберігаючі технології – 0 гривень. Навіщо нам енергозберігаючі технології, якщо згідно “харківських угод”, якими Кремлю здали Крим, об’єми закупівлі газу збільшилися на 30 відсотків! Живих грошей за базування флоту ніхто не бачитиме 25 років, але субвенцій для Криму уряд вже виділив – 500 мільйонів гривень (для волинян аж 4 мільйони!).
А як роздратувався Прем’єр-міністр, коли журналісти запропонували йому пересісти на дешевше авто. Чому б нашим урядовцям, які покладають великі надії на співпрацю з “братніми сусідами”, не пересісти на їхні “Волги”? Може, досить користуватися дорогими “мерсами”, чартерними рейсами, розбазарюючи державний бюджет. А ще краще – на велосипеди, більшого наша влада не заслужила.
А про “чесність і порядність”, якими так хизується пан Азаров, і як “ловко” він вміє користуватися державними грішми, як своїми власними, про що говорила Богословська, й приватизовувати санаторії – в іншій публікації.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>