У сільгосппідприємствах Шацького району – жодної корови
Підпис відсутній
Для північних районів один вихід – скотарство
– Сьогодні акцент робиться саме на тваринництво, особливо у північних районах області, де багато випасів, зернові не надто високої якості. А от розвиватися за рахунок м’ясної галузі можна, – зауважив Ксенофонт Дмитрович. – Якщо ж брати по області, то чисельність великої рогатої худоби у всіх категоріях господарств із понад 274 тисячі голів у 2006 році зменшилася до 213 тисяч у 2010 році. Притому зменшення відбулося як у сільгосппідприємствах, так і в господарствах населення. В деяких районах поголів’я ВРХ скоротилося до нуля. У Любомльському та Ратнівському худоби зменшилося на 39 відсотків, у Іваничівському на 26, у Любешівському на 20. А, наприклад, у Шацькому районі в сільгосппідприємствах не лишилося жодної корови, у Любомльському – всього 171, в Любешівському – 236, Старовижівському – 371(значно більше їх в громадян). Зате збільшується на фермах і в сарайчиках свиней. Тому й не дивно, що в нас зростає виробництво сільгосппродукції на забій за рахунок свинини і птиці. Але з цього тішитися не варто. Тож для північних районів, де пшениця маловрожайна, попиту на картоплю нема, там єдиний вихід – розвиток скотарства.
– Навесні на ринках Ковеля та Луцька багато молочної продукції з’явилося з Білорусі і навіть Польщі. Чи не вплинуло це на зменшення формування вітчизняного ринку молокопродуктів?
– Частково це вплинуло на зменшення виробництва місцевої продукції тваринництва. Ціни, скажімо, на свинину коливаються від завантаження ринку низькопробною продукцією з-за кордону, зокрема, копченостями. Багато сухого молока з Білорусі (це також впливає на якість продукції). Хоча останнім часом волинська влада посилила контроль за цим, нелегальної продукції зменшилося.
– Нині знову падають ціни на молоко...
– Переробники завжди на літо зменшують ціну від 1.50 до 1.60 гривні. Де великі партії молока продають сільгосппідприємства, вона значно вища – з 1.80 до 2.80, а то й ще більша. В нас ціну формують дві сторони – переробник і продавець на договірних умовах. Влада, держава, як це, скажімо, є в Білорусі на ціноутворення не впливає.
– Але ж зазвичай, ціни нав’язуються саме переробниками?
– Це свідчить, що в нас неорганізовані селяни. Минулого літа в деяких районах індивідуальні власники згуртувалися і дещо добилися підвищення закупівельних цін на молоко, але ж це була не масова акція. Влада щомісячно збирає і переробників, і здавачів молока, щоб якось налагодити їхню співпрацю. Бо це є партнери, які один без одного не існуватимуть. Тож переробники вже почали значно краще проводити розрахунки за здане молоко. Тобто борги перед селянами зменшуються.
Телят в населення скуповуватимуть не «м’ясники»?
– Що можете сказати про програму кредитування?
– Запрацювала програма виділення пільгових кредитів одноосібним селянським господарствам для закупівлі корів. Селяни в основному купують молочні породи. В цілому з обласного бюджету під програму розвитку особистих селянських господарств виділено мільйон гривень. Селянин бере кредит в банку на закупівлю корови. А відсоткову ставку погашає держава. Крім того, відновилася програма відшкодування процентних ставок за кредити, які беруть сільгосппідприємства, щоб закупити молодняк ВРХ в населення. Бо нині масово, починаючи з ранньої весни, люди продають телят так званим “м’ясникам”. А таке телятко варто догодувати хоча б до кілограмів чотирьохсот. Тому ці обов’язки на себе візьмуть сільгосппідприємства, щоб наростити виробництво м’яса в області і щоб зберегти телят від масового вирізування, таким чином створивши конкуренцію заготівельникам. В області пропагується розвиток м’ясного скотарства. Нині без капітальних затрат на приміщення можна розводити м’ясних корів. Так як це зробили в Маневицькому районі. Тут головне, аби худоба була нагодована і сухо в стійлах. А щодо молочного скотарства, то влада налаштована залучати інвестора тільки при умові, якщо він приходить і розвиває тваринництво, а не виснажує землі одним ріпаком.
– Сьогодні говорять про низькі ціни на зерно. Отож в майбутньому воно піде на згодовування худобою?
– Господарства переконалися, що тваринництво, якщо зайнятися скрупульозно, дає результат. Продукція рослинництва і зерно, якщо його пропустити через тваринництво, дає дохід. Але при умові великої відповідальності, застосування сучасних технологій. Зерно тільки з окремих волинських господарств може конкурувати з полтавським чи дніпропетровським, а от більшість має задуматися про застосування його на місцях. І тут вихід – тільки розвиток тваринництва.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГо
| Comments: |
