Сьогодні спокуси і гріх стали нормою життя

Отець Володимир

– Щоб розбудовувати нову державу, відмінну від тієї комуністичної, насамперед як кожна людина, так і народ мають бути унітарними, тобто єдиними. Церква – не лише храм, це – спільнота людей. Пригадайте, яке  значення комуністи надавали ідеології. Всі, від найменшого покоління й до найстаршого, підлягали під їхню ідеологію, а це: піонери, комсомольці, комуністи. Душу заповнювала не християнська мораль, а комуністична пропаганда. Тобто те, що стосується духовності, має бути не лише справою однієї людини, а усієї держави. Цього хоче Господь Бог і від кожної людини зокрема, й від усіх нас разом.
В європейському світі зараз теж дуже поширена секуляризація – відокремленість церкви від держави. Тобто проголошується ідея, що віра є приватною справою. І тамтешнє суспільство теж дуже розманіжене. Моральні традиції, частіше, тримаються на представниках старшого покоління, які були під впливом католицької церкви.
В Україні, аби розбудовувати державу, насамперед треба об’єднатися на чомусь базовому. Віра в Бога якраз і може об’єднати, бо, як бачимо, багато наших громадян, які індифікують себе православними Київського Патріархату чи греко-католиками, так само вважають себе українцями, патріотами, принаймні, тими, хто відстоює національні інтереси. А це грунт для розвою морального духовного стержня.
Сім’я завжди найбільше впливала і впливає на виховання людини, на її співжиття в суспільстві. Як колись ставилися до п’яниць, повій, злодіїв? Негативно. Таких сімей навіть цуралися. А сьогодні спокуси і гріх стали нормою життя. Вже стало модним жити спільно без шлюбу, і це навіть заохочується батьками. А така “любов” не що інше, як похіть. Це гріх, а отже – рана для душі. Якщо ми маємо якусь рану на тілі, то вже маємо певний дискомфорт і не можемо жити повноцінно, правда? Так само й рана душі, тобто порушення Божого Закону, заважає людині правильно поступати й діяти. Гріх заперечує Божу благодать. В одного зі святих отців запам’ятав такий вислів: “Дитина в утробі матері росте за законами, які потім їй будуть потрібні у цьому світі. А в цьому світі ми повинні рости так, щоб реалізувати себе в іншому світі”. Пережиті змалечку відчуття ніхто не зможе пережити у зрілому віці. Тому важливо, аби з дитинства залучати людину до Бога, бо якщо вона маленькою втратить щось, то пізніше цього уже не здобуде – не ті відчуття. Не переживе того, як би це було у дитинстві. Згадаймо російського філософа Миколу Бердяєва, письменника Федора Достоєвського – саме пережиті духовні відчуття в дитинстві вони пронесли через усе життя.
Дуже добре, якби в школі предмет християнської етики вели фахівці, адже це основа для подальшого життя людей у суспільстві. Такі знання потрібні не лише для вдосконалення нашого розуму, але й для вдосконалення душі. Щоб жити церквою і Христом, треба відчути той праведний смак. Розвинути його можна лише у сім’ї і в школі. Кажуть, в здоровому тілі – здоровий дух. Так. Там, де здоровий дух, там і здорове тіло, і здорова мораль. Аби мав нагоду, хотів би запитати пані Герман: чи працюватиме держава над програмою оздоровлення моральності суспільства? На жаль, у нас більше наголос робиться на розділення, ніж на об’єднання. На об’єднання, а отже на міцну, здорову державу, треба працювати. Як сказав Блаженний Августин ще у V столітті: “В головному – єдність, в спірному – свобода, а над усім – любов”.

• Нравится
•