На скверику світ клином зійшовся?
Таких скверів у Луцьку залишилося небагато. Цей, один на весь мікрорайон, який, до речі, потребує нормальної реконструкції, теж вирішили знищити, незважаючи на те, що у літні дні мами з маленькими дітьми не мають де подітися, шукаючи притулку на шкільних подвір’ях. У цьому скверику, якби облаштувати дитячий майданчик, було б прекрасне місце для малечі. Тут і справді вирішили провести реконструкцію, але не таку, аби сквер виглядав цивілізованим місцем відпочинку, а збудувати ще й 50-метровий басейн. А для цього треба вирубати багато дерев.
Звичайно, що нормальні люди завжди протестували й протестуватимуть проти вирубки дерев. Міста задихаються від газу й дефіциту саме таких невеликих зелених насаджень. Зрештою, якщо порівняти транспортне навантаження 20 років тому і тепер, то цифри разюче різняться. І замість того, аби подбати про такі відпочинкові зони, їх ще й намагаються позбутися. Прикро, проте у нових мікрорайонах забудова житловими будинками настільки щільна, що там уже ніде приточити ні дитсадочка, ні школи. Що вже говорити про басейни й інші відпочинкові об’єкти. Це професійна містозабудова? Чи верх беруть гроші, які платяться за земельні ділянки під будівництво будинків? Дуже вже “гарно вписався” у новому мікрорайоні гіпермаркет “Там-Там”, який навіть відомі архітектори називають “євро-хлівом”, разом із заправкою. За кордоном такі “шедеври” будують на околицях міста, а у нас – в центрі. Чому там не запроектували басейн?
Зібравши прес-конференцію, ініціатори будівництва намагалися переконати журналістів, що лучанам вкрай необхідний цей басейн. Ніхто не заперечує, і, мабуть, не один. Та невже нема іншого місця для його будівництва? Цікаво, що ті, хто причетний до проектування Генплану міста, навіть не передбачили місця для будівництва басейну в Луцьку. Перепрошую, що це за проектувальники і який це Генплан? Паперовий проект для окозамилювання, за який заплатили великі гроші? Як би представники інвестора, а це компанія “Тріада”, проектанти й деякі місцеві депутати не наголошували у необхідності цього об’єкта, проте навряд чи зможуть переконати громадськість, що задля цього треба з пилкою пройтися по скверу.
Зрештою, усі ті переконання й вболівання за нас з вами не що інше, як казка про “Вовка й семеро козенят”. Усі ми добре знаємо, що насамперед захищається цікавий бізнес-проект у дуже зручному місці (під виглядом реконструкції за землю не треба платити й копійки у міську казну): інвестори зароблятимуть тут гроші (і хай заробляють, але поза сквером), проектанти отримають чималу суму за проект басейну. А депутати, які так “вболівають” за наше здоров’я, теж, певно, на щось сподіваються?
Чи надовго зупинилося будівництво басейну, сказати важко. Бо коли журналісти зауважили, що такого проекту немає у Генплані, то присутній на прес-конференції директор Волинської філії “Діпромісто”, заслужений архітектор України Андрош Бідзіля заявив: “То буде!”
Тобто застереження й протести лучан до уваги не беруться, й про обговорення цього питання з громадою мова не йде. Мо,’ десь, колись, коли проект уже буде виготовлений, а дозвіл на будівництво “Тріада” все-таки отримає. Стосовно засновників “Тріади” (власники спортивних споруд), їхнього бізнес-інтересу й благодійництва теж є цікаві факти, але про них розкажемо, якщо скверу й справді загрожуватиме знищення.
Дуже хотіли б з цього приводу почути думку луцької влади, керівництва департаменту містобудування й архітектури, яких чомусь на зустріч із журналістами не запросили. І якщо влада дорікає, чи потрібний нам сквер, який «перетворився на місце для вигулу собак», то ми можемо дорікнути їй: чи потрібна нам така влада, яка без інвестора не може навести тут елементарний порядок?
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
| Comments: |
