Стіни фортеці встояли перед виром…
Купальські забави у Луцькому замку
Ніч з 27-го на 28-ме червня зібрала в одному місці кілька тисяч романтично налаштованих людей в замку Любарта. У стінах фортеці гуляло, гуло чергове свято “Ніч у Луцькому замку”. Хтось прийшов, аби просто побродити древньою перлиною міста у нічну пору, хтось бажав відчути себе середньовічним мандрівником, і кожен знайшов те, що шукав.Головне, за що побоювалися організатори дійства, погода. І негода таки намагалася зашкодити святу. Надвечір у небі раз по раз з’являлися блискавиці, чувся грім і навіть накрапав дощик. Але фортеця, ніби у давні часи, тримала свої мури неприступними, хмари розступилися, і гуляння розгорнулися по усіх кутках замку. Гостей назбиралося чимало, хоча й квитки на арт-шоу цього разу були не з дешевих. Під час попереднього замовлення перепустка на фестиваль коштувала 80 гривень, а вже безпосередньо у день дійства – 100.
Кожен, хто входив у головну браму замку, одразу ж потрапляв у світ жіночої вроди, обрамленої вбранням, стилізованим під середні віки. Моделі у ролі живих скульптур представляли колекцію волинського дизайнера Наталії Градиської. Натхнення для своїх робіт вона шукала в історичній літературі, ретельно підбираючи цікаві деталі. Лише матеріали для пошиття використала сучасні, адже підбір аутентичних матеріалів зробив би костюми надзвичайно дорогими. Вже після опівночі живі скульптури замінили дівчата модельного клубу Марини Занюк. Вони демонстрували колекцію “Княжий бал” дизайнера Оксани Тарасової. Головний акцент у сукнях було зроблено на використання шкіри.
Далі, за князівським палацом, звечора й до рання вирував ярмарок. Поторгуватися було за що. Майстри гідно представили ремесла, характерні для волинського регіону: соломо- та лозоплетіння, гончарство, ковальство. Було що купити і на гостинці для дітлашні, для цього якнайкраще підходили ляльки-мотанки та іграшкові фігурки із соломи.
Наторгувавшись та трохи натомившись, народ потягнувся до прилавків бджолярів. А тут рікою лилася медовуха на різний смак. Промочивши горло, далі люд потрапляв на вечорниці та купальські забави. І мало хто втримався, аби не піти у пляс під акомпанемент запальних музик у компанії гарних парубків та молодиць у національних костюмах. Хороводи захопили настільки, що не всі й помітили, як почалося дійство на головній сцені фестивалю, старт якому дав ансамбль старовинної музики “Львівські менестрелі”. Перейняли у них естафету актори Києво-Могилянського театрального центру “Пасіка” із пристрасною вуличною виставою про кохання “Андрогін”, яка доповнювалася яскравими вогняними ефектами. Кілька лампадок з мурів замку підняли у небо, аби сповістити про велике свято у древньому Лучеську на всі усюди.
Справжнім подарунком для поціновувачів старовинної музики став вихід на сцену гурту “Dark Patrik”. Він складається з творчого тандему українки Єви Пурпуровської та англійця Пола Чілтона. У своїй творчості музиканти використовують як українські фольклорні мотиви, так і кельтський фольк. Усі композиції виконувалися на старовинних інструментах. В один голос злилися українська бандура та ірландська волинка.
Уже традиційно з добротною музикою на фестиваль прибули сусіди-сябри у складі гурту “Testamentum Terrae”. Вони добряче підігріли публіку своїми піснями та жартами й підготували до прийому віп-гостей фестивалю – ансамблів “Перкалаба” та “Воплі Відоплясова”. З останнім у Луцькому замку зустрічали схід сонця. Соліст “Воплів” Олег Скрипка перебував у гарному настрої і під завершення свого виступу видерся по залізних конструкціях на верхівку сцени. Чи то так святкував нещодавнє народження своєї третьої дитини, чи то хотів заглянути за стіни замку, щоб першим побачити вранішні сонячні промені.
Цьогорічний фестиваль “Ніч у Луцькому замку” дав старт святкуванню 925-ї річниці Луцька. Постановник арт-шоу, заступник департаменту культури Луцької міської ради Тетяна Гнатів обмовилася, що у найближчі роки дійство може перерости в щось більше. Не виключено, що до нього долучаться інші замки України, а також Європи. Зокрема, з ідеєю такого проекту Луцьк звернувся у Німецький культурний Інститут Гете, штаб-квартира якого знаходиться у Мюнхені. А поки що замок Любарта готують до нового етапу реконструкції. Як розповів Луцький міський голова Богдан Шиба, уряд зробив подарунок до 925-річчя міста і передбачив для цього кошти з державного бюджету.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО