Ліки для душі й тіла

Пропонують пацієнтам у Рівненському обласному госпіталі для ветеранів війни
Тільки опиняєшся на території цього лікувального закладу, як тебе огортає аромат соснового бору. Навкруги щебечуть птахи, палахкотять різнобарв’ям квіти. Лише глянувши на цю красу, отримуєш позитивні емоції, а якщо додати сюди ще хороше медикаментозне забезпечення, то зрозуміло одразу, чому пацієнти, які один раз побували в Рівненському обласному госпіталі, рекомендують його знайомим та повертаються сюди знову.Для ветеранів басейн і сауна
Тут ніколи спеціально не готуються до приїзду іменитих гостей. Нема в цьому потреби. Адже персонал госпіталю відповідально ставиться до виконання своїх обов’язків. Тому в палатах й кабінетах ідеальна чистота, а на клумбах та доріжках жодних бур’янів. У начальника госпіталю Григорія Сливи навіть спеціальна карта є, де зазначено, хто за яку ділянку відповідає. Захоплююсь ошатними клумбами, оригінальними бесідками та акуратно вишикуваними в ряд будиночками. Справжня тобі Європа. Навіть не віриться, що колись цим подвір’ям місцеві жителі гонили корів, возили підводами солому, а по закутках викидали сміття. Як справжній господар, прийшовши на посаду, Григорій Слива взявся наводити всюди порядок. Обгородив територію, почав вибивати кошти на реконструкцію та добудову нових приміщень, поліпшення медикаментозного забезпечення. Це зараз тут все, як у казці, але не варто забувати, що вкладено сюди десять років наполегливої праці. За допомогою обласної влади, сильних підприємств Рівненщини вдалося створити необхідні умови для оздоровлення ветеранів. Нині госпіталь вважається одним з найбільших в Україні. Тут 280 ліжок, але їх майже завжди не вистачає. Щороку оздоровлюється близько 5200 громадян різних категорій. Перебувають вони на повному державному утриманні, забезпечені п’ятиразовим харчуванням. Особливість госпіталю – наявність хірургічного та реанімаційного відділень, тут проводяться операції.
– Наші пацієнти переважно люди старшого віку, яким близько вісімдесяти. У звичайних лікарнях, зважаючи на ослаблений організм, рідко наважуються робити хірургічні втручання, а ми за рік проводимо майже триста операцій, – каже Григорій Онисимович.
Загалом тут функціонує 13 відділень. Ще в 2004 році почали реконструйовувати фізіотерапевтичний корпус з басейном та сауною, сучасними методами ультразвукового-, водо-, електролікування. Було виконано робіт на п’ять мільйонів гривень, а зараз не вистачає ще 600 тисяч, щоб він запрацював. “Вже розподілено бюджет, й очільник області Василь Берташ запевнив, що кошти неодмінно будуть виділені, тож сподіваємось, що до кінця року ми зможемо запросити туди пацієнтів”, – не втрачає оптимізму Григорій Слива.
Григорій Онисимович переконаний, що його підопічні – особливі. Вони набачилися й пережили чимало, а тому ставлення до них має бути бережливе, бо коли таблетки лікують тіло, то добре слово зцілює душу ветеранів. Саме задля духовного оздоровлення вирішили звести церкву Святого Великомученика Пантелеймона. Гроші надходять з різних куточків України від бізнесменів та пенсіонерів, підприємств та організацій. “Трапляються випадки, коли люди прожили вік і жодного разу не були в церкві. Одна 85-річна жіночка не вірила в Бога, а побувши на нашій службі, навіть після виписки з дому приїжджає сюди”, – розповідає головний лікар госпіталю.
Хворих з райцентру привозять власним авто
Головна медична сестра госпіталю Світлана Харкевич проводить екскурсію територією цього лікувального закладу. Особлива гордість – ветеранське містечко. 41 будиночок звели за три місяці. Нинішній губернатор Рівненщини Василь Берташ приймав у цьому безпосередню участь й зараз опікується своїм дітищем. Бруківкою викладено тротуари, акуратно підстрижені кущі та газони, поблизу оригінальні бесідки. Щоб довести, що й в корпусах все зроблено для зручності хворих, Світлана Іванівна запрошує всередину. Знайомимося з жителькою Рівного Ганною Лебідь. “Після 12-поверхового будинку для мене тут справжній рай. Знайомі порекомендували сюди поїхати, й щиро їм за це вдячна. На процедури ходжу в лікувальний комплекс, а у вільний час гуляю, насолоджуюсь чистим повітрям”, – говорить жінка. У двокімнатному будинку є затишна спальня та вітальня з телевізором, окремо кухня й ванна. Пацієнти, яким важко пересуватися, мешкають в палатах. Вони перебувають під постійним наглядом медпрацівників, та й кабінети, де потрібно проходити процедури, близенько. Цікавою особливістю госпіталю є те, що пацієнтів з району сюди привозять… власним транспортом. “Ми встановили спеціальний графік. Співпрацюємо з районними лікарнями, які набирають групу людей, а ми у визначений день забираємо їх і привозимо сюди. Старші люди за це особливо вдячні, бо нелегко їм у поважному віці ходити”, – зауважує Григорій Слива.
Милосердя та доброта – основні принципи медперсоналу цього закладу. Не забувають тут й про героїчний подвиг ветеранів й щороку 9 Травня організовують урочистий мітинг. На подвір’ї розгортається польова кухня, приїджають представники влади. Теплі слова вдячності від молодого покоління є найкращими ліками для зболених сердець.
Під час імпровізованої екскурсії спілкуємось з зустрічними людьми. Чуємо лише добрі відгуки, жодних нарікань. “Тут в нас, як за кордоном”, – мовив один чоловік. А може, й ліпше, бо приїжджі американці, німці, поляки, чехи, росіяни були вражені чистотою повітря та красою навколо.
Руслана ТАТАРИН,
Рівненська область
Фото автора

• Нравится
•