За висновками українських соціологів наші співвітчизники найбільше бояться втратити роботу і захворіти. Історично склалося так, що в Західній Україні рівень безробіття завжди був більшим, тому й шукали наші земляки заробітків на неозорих просторах Радянського Союзу. Тоді цей дисбаланс намагалися вирішити шляхом будівництва великих промислових підприємств в обласних центрах. Ті часи давно минули. Тепер чимало українців, особливо з західних областей, працює за кордоном. Але більшість шукає роботу на батьківщині.
Наша розмова про ситуацію на вітчизняному ринку праці з директором Рівненського обласного центру зайнятості Іваном Ткачуком:
– Якщо порівнювати з 2009-м роком, то ситуація на ринку праці області стабілізувалася. У нас зареєстровано 16 тисяч безробітних, а пропонуємо 1370 вакансій. Зменшилася кількість людей, які звертаються в службу зайнятості. Відновило роботу найбільше підприємство області “Рівнеазот”, та й інші починають “оживати”. Розпочалися позитивні зрушення в будівельній галузі. Загалом ми вже працевлаштували понад тисячу безробітних. Тепер наше головне завдання – підготувати людей до праці, допомогти отримати професію. Адже 40 відсотків громадян, які переступають наш поріг, взагалі не мають ніякої спеціальності, або вона не відповідає сьогоднішнім вимогам ринку праці. Таким людям треба давати професію, або перекваліфіковувати.
Також до нас звертаються інвестори, які мають наміри працювати в області, з проханням знайти фахівців. Наприклад, для португальського підприємства “Фапомед Україна” у Гощі, яке шиє спеціальний медичний одяг, ми на їхньому обладнанні вже підготували 60 працівників.
В області немає готових спеціалістів для іноземних інвесторів, адже це нові технології, нова техніка. Тому людей потрібно навчити. Для цього в нас є свій навчальний заклад – Рівненський центр професійно-технічної освіти Державної служби зайнятості, створений у 1992 році. Нині у ньому навчаємо спеціалістів за 38 ліцензованими професіями: дерево- та металообробна галузі, будівництво, сфера обслуговування, транспорт. Не забули ми і про народні промисли. Готуємо бондарів, ковалів, майстрів лозоплетіння. Наш центр досить швидко реагує на потреби виробництва і перенавчає безробітних за заявками роботодавців. Розпочато роботу з ліцензування ще 20 професій. Закупили нове обладнання і готуємо слюсарів з ремонту автомобілів, токарів, фрезерувальників, рихтувальників. Наш навчальний заклад дає можливість за короткий термін освоїти нову професію або підвищити кваліфікацію, і випускники будуть затребувані на ринку праці.
Готуємо спеціалістів для села: трактористів, робітників фермерського господарства. Закінчивши десятимісячні курси, безробітний отримує права водія, тракториста і базові знання з основ агротехніки. Навчаємо людей для агроформувань нашої області, але на сучасній техніці, яку нам підприємства надають в оренду. Таким чином господарство отримує спеціаліста з усіма допусками, а ми не витрачаємо кошти на закупівлю дорогого обладнання.
У Центрі навчаються не тільки жителі нашої області, їдуть до нас з усієї України, тому запрошуємо також і сусідів-волинян.
Непросте питання – молодіжне безробіття. Хочу звернутися до випускників шкіл. Не всі стануть студентами. Обов’язково зверніться в районні центри зайнятості, наші фахівці допоможуть і підкажуть з вибором професії. Прийдіть до нас, і ви побачите реальні потреби ринку праці. Визначіть свої нахили за допомогою профорієнтаційного тестування. Служба зайнятості завжди допоможе всім, хто хоче працювати.
Кость ГАРБАРЧУК,
Рівненська область
Іван Федорович Ткачук
Народився 30 листопада 1955 року в селі Мнишин Гощанського району. Закінчив агрономічний факультет Житомирського сільськогосподарського інституту та Міжрегіональну академію управління персоналом. Працював головним агрономом радгоспу, директором комбікормового заводу, головою колгоспу. У 1992 році призначений представником Президента України в Гощанському районі. З вересня 1995-го – голова Гощанської районної державної адміністрації. З березня 2001-го по липень 2005-го – директор Рівненського обласного центру зайнятості. З жовтня 2005-го – заступник директора ЗАТ “Рівне-Борошно”. У жовтні 2006-го призначений директором обласного центру зайнятості. У 2004 році нагороджений орденом “За заслуги” ІІІ ступеня, у 2006-му – відзнакою “Знак пошани”, у 2009 році присвоєно звання “Заслужений працівник соціальної сфери”.
Comments: |