Чупакабри полюють уже компаніями
Останніми тижнями Великий Раковець Збаразького району живе, як на голках: у селі сумнозвісна чупакабра, вже відома половині України. Звір нищить вночі клітки з кролями, випиває кров тварин і зникає. До того ж, навідується на людські обійстя не один, а у компанії із собі подібними тварюками...
У Раковці Петро Цицюра перший бачив цілу зграю дивних “псів”, подібних… на овець.
— О другій години ночі я прокинувся від шуму дряпання по блясі, — розповів пан Петро. — Вийшов надвір, бачу – один звір дере її кігтями, а другий стоїть майже перед ґанком хати. Я нагнав їх і пішов спати. Десь через годину знову почув той самий шум. Найбільший “пес” дряпав клітку, а неподалік стояло вже троє таких самих…
Всі “собаки” були однієї масті. А зазвичай окрас бездомних псів, що збиваються у зграї, – розмаїтий. Друге, що впало у вічі Петру Цицюрі: собаки мали круглі, вгодовані черева, а шерсть у них була, наче у вівці, стелилася майже до землі. На свист і крик людини вони не реагували, відходили з двору повільно, більше злякавшись, ймовірно, ввімкненого світла. Звуків не подавали. Незвичними були й сліди їхніх лап: з однієї великої, як чоловічий кулак, лапи на землі лишилися відбитки трьох подушечок, тоді як у собак їх – чотири. Деякий час на ґрунті зберігалися й сліди довгих гострих кігтів. Домашній песик у час візиту чужинців німував...
— Але яке воно розумне, якщо знає, де є кролі, — зітхає Ярослава Мандибура. — Коли вчує їх, то дере дошки трьома довгими пазуряками, прокушує іклами чи зубами… І знає, де відривати!
Наразі найбільших збитків від походеньок чупакабри зазнало господарство Панчуків. За ніч сім’я втратила всі 23 кролі. Шість знекровлених тварин “вампіри” залишили рядочком на доріжці перед клітками, решта зникла. Чупакабра не побоялася навіть величезного кавказця Рея, який стереже обійстя. За кролями на канікулах доглядала 10-річна Віка. Тепер дівчинка боїться сама вийти навіть з хати.
— Якісь дивні тварини зайшли на подвір’я під вечір, — розповіла 73-річна Марія Ніколюк. — Великі, як вівчарка. Одне сиве, шкіра гладенька, як на щурові, з темними плямами, а друге – наче біле, і теж плямисте.
У Раковці є чимало місць, де чупакабра може знайти собі притулок. Це і покинуті хати, і хащі довкола села, і навіть цвинтар. Там люди бачили якусь дивну істоту на свіжій могилі під вінками. У страху очі великі, каже прислів’я. Чи не тому люди описують побачених чупакабр по-різному? Білі, сиві, руді, довгі, з “вовною” і гладенькі… А, може, їх у Раковці ціле нашестя? Головне ж, у чому сходяться всі, з ким розмовляла: ці істоти майже не бояться людей, а домашніх псів – й поготів. Люди роблять різні, часом і екзотичні припущення: на обійстях діє… перевертень. Удень він ходить, як звичайна людина, а вночі перекидається на вовкулаку і нищить кролів.
Матеріал із жертв нічного побоїща на подвір’ї Панчуків взяли на аналіз працівники Збаразької ветеринарної лікарні, які побували у Раковці. Результати експертизи будуть за кілька днів.
Світлана КЛОС,
Тернопільська область
| Comments: |
