Реклама – «локшина» на вуха
Обман починається з самих реклам – кредитні спілки декларують надання позик, а фактично видають кошти на придбання товару. Згідно установчих договорів, вони мають перераховувати їх на рахунок підприємства, в якому вкладник хоче придбати той чи інший товар. Тобто “живих” грошей людина за умовами контракту і не має отримувати. Комусь може здатися, що усе занадто складно. Але схема вибудувана так невипадково, і насправді все дуже просто. Установи, які дійсно займаються наданням позик і кредитів, підпадають під спеціальне ліцензування, мають відповідати певним вимогам. А спілки, які створюють групи за інтересами для придбання товарів, під це законодавче поле не потрапляють. Тому й контролювати їх не можуть ні Нацбанк, ні Фінмоніторинг. У цій галузі українське законодавство має величезну “пробоїну”, яка всмоктує гроші простих людей.
Тільки у Луцьку на сьогодні діє близько двох десятків різноманітних кредитних спілок та товариств. Правоохоронці проводять певний моніторинг їхньої діяльності. Він засвідчує, що є й цілком законослухняні організації. Щоправда, їх лише чотири. Але умови там надзвичайно жорсткі. Для прикладу, аби отримати 10 тисяч гривень, потрібно надати повний пакет документів, включаючи довідку про доходи, та привести з собою двох поручителів. Інші кредитні спілки можна віднести до “групи ризику”. Ми спробували вникнути у специфіку їхньої діяльності.
Про схему, яку застосовують нечисті на руку бізнесмени, розповів оперуповноважений Державної служби боротьби з економічною злочинністю Луцького міськвідділу внутрішніх справ Олег Стернічук.
Отже, на придбання певного товару – машини, побутової техніки чи, скажімо, будівельних матеріалів – формуються групи від 20 до 100 вкладників, які сплачують внески. У списку їм присвоюються номери. І жодна людина з цього списку не знає, хто стоїть за тією чи іншою цифрою. В подальшому щомісяця поміж ними розігрується два так звані дозволи на отримання позики – виходить така собі каса взаємодопомоги. Але щоб стати переможцем, потрібно сплатити якнайбільше внесків. Скажімо, вкладник, бажаючи отримати 50 тисяч гривень, за перших два місяці виплачує 20 тисяч, але йому відмовляють. Мотивують це тим, що нібито виграв хтось інший. Людина отримує лист приблизно такого змісту: “Повідомляємо Вам, що цього місяця дозвіл на позику отримали номери 7 і 49. Вам для перемоги не вистачило кілька балів (читай грошей)”. Таким чином фірма спонукає активніше сплачувати внески. Після подібного листа його отримувач зазвичай і справді переживає напад азарту й легко розстається ще з якоюсь сумою. Але наступного місяця історія повторюється. Тоді у людей починають закрадатися підозри, а чи є взагалі ті, хто отримав позику. Але інформація, як пояснюють у фірмі, конфіденційна. Потрібно робити запит до центрального офісу. Але ніяких санкцій за ненадання відповіді в угоді з клієнтами не передбачено.
У договорі комар і носа не підточить
– Був випадок, коли людина, бажаючи отримати 30 тисяч гривень позики, за два роки виплатила 21 тисячу внесків, а у підсумку лишилася ні з чим. Щоб провести реальну перевірку такої спілки, треба підвести усе під кримінальну справу. А для отримання доказів інакшого виходу, як проведення тотальної виїмки документів в головному офісі і вивчення їх, немає. Для цього потрібні значні ресурси і кошти. Зазвичай там, де спілки мають центральний офіс, вони не мають філій, щоб не світитися, – розповідає Олег Стернічук.
В угоді є пункт про розірвання договору. Це можливо після того, як… всі члени групи отримають свої позики, і лише тоді вкладнику повернуть внески. А у кінці договору є ще один пункт, яким аферисти роблять свої позиції непохитними. У ньому, зокрема, йдеться: “З усіма пунктами угоди ознайомився, зрозумів всі пункти, добровільно погодився”. Під цим люди підписуються, практично не читаючи, і обрізають собі можливості звернення до суду. А слід уважно вивчити документ. Краще проконсультуватися у юриста. Коли ви надумали брати кредит у 50 тисяч, то 200 гривень на такий маневр – дрібниці.
Що має насторожувати людину, яка прийшла до спілки за позикою? По-перше, занадто спрощений підхід до оформлення кредиту, коли у вас просять мінімальний пакет документів – паспорт та ідентифікаційний код. Жодна фінансова установа не надаватиме кредит, якщо не буде впевнена, що його повернуть. Зверніть увагу й на надто низькі відсотки по позиці й задумайтеся, в чому ж тоді зиск для фірми. Якби він справді був, то такими операціями займалися б банки, які мають у сотні разів більший кредитний портфель.
Також має насторожити, якщо вам пропонують зробити початковий внесок до підписання угоди. У різних спілках його розмір коливається від однієї до двох тисяч гривень. Ці гроші не повертаються. Вони ніби йдуть на покриття витрат – оплату надзвичайно цінного часу працівників контори, юридичні послуги та канцтовари.
Останнім часом шахраї все більше нахабніють і, аби здобути більшу довіру людей, починають використовувати у назвах своїх фірм бренди відомих банків, які символізують стабільність, втім, нічого спільного насправді з такими кредитними спілками не мають. Можливо, на це зреагує банківський сектор і пролобіює відповідні законодавчі зміни, аби зняти з себе тінь підступних спілок-пасток. Бо поки що правоохоронна система має величезні труднощі у боротьбі з ними.
Сергій КРАЙВАНОВИЧ,
Волинська область
Comments: |