Людське життя вартує догани?
На сторінках “Вісника +К” від 13 травня 2010 року був вміщений матеріал – “Молодий чоловік помер у Турійській лікарні. Чи могли його врятувати?” Керівництво районної лікарні відреагувало відразу, надіславши у редакцію лист ось такого змісту: “Хворий Поварчук В.В. поступив на приймальне відділення Турійської ра-йонної лікарні з діагнозом: вроджений синдром Вольф-Паркінсон-Уайта з тахікардією та екстрасистолією. О 1 год. 30 хв. хворий був оглянутий черговим лікарем С. Колбасюком і направлений для госпіталізації в терапевтичне відділення. Так як у хворого виникали періодичні аритмії, він був під спостереженням районного терапевта, кардіолога М. Валіхновської і мав її призначення. Згідно цих призначень і було призначене лікування черговим лікарем С. Колбасюком. Стан хворого був задовільний і дещо поліпшився після надання невідкладної медичної допомоги. О 8 год. 30 хв. хворий повторно був оглянутий лікарем. Ургентного терапевта не викликали, так як були призначення кардіолога. Об 11 год. 40 хв. стан хворого різко погіршився і почалася пароксизмальна тахікардія, наступила тромбоемболія легеневої артерії. Зроблено ЕКГ, викликано чергового лікаря Т. Бандуру. Введено внутрісердечно адреналін. Проводився непрямий масаж серця, штучне дихання. Реанімаційні заходи належного ефекту не дали.
В лікарні проведено службове розслідування. Взято пояснюючі зі всіх медичних працівників, які мали відношення до надання медичної допомоги цьому хворому. Перевірено шафу та полички з лікарськими засобами для надання невідкладної допомоги хворим з аритміями в приймальному та терапевтичному відділеннях. Медикаменти, а саме розчин верапаміну, розчин кордарону були в наявності на момент лікування даного хворого. Були в наявності і інші лікарські засоби для надання медичної допомоги в ургентних випадках. Однак службове розслідування показало, що мала місце недооцінка стану важкості хворого, та не був викликаний для консультації ургентний терапевт. По “Турійській ЦРЛ було видано наказ про дисциплінарне стягнення, яким оголошено догану черговому лікарю С. Колбасюку. Проведено лікарську конференцію на тему: “Синдром Вольф-Паркінсон-Уайта”.
Від редакції
Дякуємо головному лікарю Турійської районної лікарні Петру Мельничуку за оперативність. Відчувається, що керівництво лікарні з усією серйозністю сприйняло публікацію, а тому прокоментувало цей трагічний випадок. Але на ті питання, які ставилися у матеріалі, на жаль, відповіді так і не почули. Ургентні шафи і полички були заповнені життєво необхідними при аритміях медикаментами? Чому ж тоді у цьому випадку вони залишилися невикористаними? Чергуюча у ту ніч медсестра Оксана Царик у своїй пояснюючій написала, що ввела все, окрім призначеного лікарем корглікону, якого “не було на ургентній полці”. Кому вірити? Адже її слова “ввела все” суттєво розходяться із твердженням дружини Віктора, яка не змогла принести всі призначені лікарем препарати, через відсутність їх у цілодобовій аптеці. Розчин кордарону був у наявності? Добре, то чому ж не вводили? У листку призначень записана лише одна таблетка аритмілу. І хоч це препарати одного ряду, як пояснив головний кардіолог області Сергій Саламатін, одна таблетка – це надто мала і недієва доза для зняття нападу.
Повністю погоджуємося зі службовим розслідуванням лікарні, що стан важкості хворого халатно недооцінили. Виходить, людське життя у нас вартує догани? А заключне слово про проведене у медичному закладі фахове навчання хворих із синдромом Вольф-Паркінса-Уайта нехай дасть хоч якусь надію для майбутніх пацієнтів. Грім тут вже вдарив, всі перехрестилися...
Мирослава КОСЬМІНА,
Волинська область
| Comments: |
