Її люблять праски та ложки
Лєна БОБРОКОВА легко втримує праску
Ми негативно ставимося до циган, які випрошують милостиню чи настирливо перестрівають на вулиці з проханням погадати. Та ті, хто працею заробляє гроші, варті поваги. До таких людей належить і Лєна. Разом з чоловіком Юрієм вона береже ремесло своїх прадідів – робить з ліщини кошики, в яких підходить тісто. А її позитивна енергетика, яку випромінює, допомагає людям долати різні недуги. Проводячи руками біля хворого місця, жінка чітко визначає, який орган болить. Готуючи спеціальні ліки з трав, шепочучи молитви, яких навчилася від бабусі, матері, а окремі виписала з Біблії, вона може подолати хворобу, коли та не запущена.
Під час страшної повені у 1998 році на Закарпатті дуже постраждав і Рахівський район, де жила Лєна. За рятунком з сім’єю приїхала до наймолодшої сестри, котра мешкає у Володимирі-Волинському. Деякий час були в неї, згодом винаймали квартиру, а після кількох років поневірянь вирішили взяти кредит в банку та придбати власне житло. Невеличка хатинка заховалась за багатоповерхівками. Колись тут жили алкоголіки та наркомани. Півроку подружжя витратило на те, щоб навести лад. Нині всюди чистота, а на подвір’ї капличка зі скульптурою Божої Матері.
– Після повені та всього пережитого дала собі обітницю, що коли Бог допоможе мені облаштуватися на новому місці – у вдячність йому збудую капличку. У нас на Закарпатті так прийнято. Купили необхідні матеріали, Юра все зробив своїми руками. З часом, як виплатимо кредит, хочу звести невеличку церкву з куполами, – ділиться планами.
В сім’ї Лєни було восьмеро дітей. Батьки (мама – румунка, батько – мадяр) працювали в колгоспі. Великих грошей там не заробляли, тож шукали додатковий заробіток. Ходили в ліс, заготовляли ліщину, виготовляли різні вироби, а в навколишніх селах обмінювали їх на картоплю, м’ясо. Згодом свою продукцію продавали на хлібозаводи з різних регіонів. А коли подружжя Боброкових переїхало на Волинь, почали самі шукати клієнтів.
– Деякий час чоловік був у мене за менеджера. Їздив всюди, показував наші кошелики й розповідав, як у них хліб гарно рухається. А який буханець тоді смачний та духмяний виходить! Зараз передаємо свою продукцію не лише у ближні міста, а й на схід – у Луганськ, Дніпропетровськ, Донецьк, – говорить.
На подвір’ї лежить купка ліщинових смужечок. Юрій зізнається, що як не старається, а зістругати тоненький міліметровий поясочок не виходить. А от дружина спец у цьому. В день удвох можуть сплести 50 кошичків. На зиму заготовляють сировину – дві тисячі ліщинових прутиків.
У навколишніх лісах ліщини чимало, а от знаряддя праці в де-фіциті, бо використовують лише ресторанні столові ножі ще радянського виробництва, а знайти їх зараз дуже важко. Плетіння формочок – основний дохід, окрім того, ще з чоловіком їздять по селах та продають ікони.
Хоч важко було обжитися на новому місці, але Лєна ніколи не нарікала на труднощі. Не надіялась на допомогу держави, тим більше не просила її в чиновників, сподівалась лише на себе та Юрія. До речі, з майбутнім чоловіком винаймали сусідні кімнатки в комуналці. Кароока красуня з довгою косою переманила молодого юнака з Алтаю на Закарпаття. З того часу минуло вже тридцять років, а вони й досі живуть душа в душу. Й сміються на зауваження тих, хто каже, що росіянин і циганка – це нонсенс. “Він у мене дуже хороший, бо хіба інакше терпіла б коло себе. Моя мама казала: якби побільше таких чоловіків, то б жінки жили, як в раю”, – гордо мовить.
Знає все про майбутнє
Лєна щира та мудра жінка. Тож недарма до неї часто приходять знайомі та незнайомі люди за порадою. “Гадаєте?” – перепитуємо.
– Ой, дівчата, все я знаю й вмію. Але вже більше п’яти років не беру карт до рук. Відмовилася. Можу повернути блудника чи блудницю в сім’ю, від горілки відучити, при хворобі помогти. В мене бабуся в цьому добре розумілася та й мама. Знаю все про майбутнє. Коли донька й син одружувались, говорила їм, що не будуть зі своїми обранцями в парі, вони не вірили. Не склалося у них з першим шлюбом. Чоловік вже й боїться мене про щось наперед запитувати, бо як скажу, то так і буде, – сміється.
Розповідаючи про своє життя, часто акцентує увагу на незвичних випадках, які траплялися з нею. Кілька років тому під час операції пережила клінічну смерть.
– Сниться мені, що я ангел і маю летіти в маленьку чорну трубу, яка виходить в небо. Підлітаю й думаю, як же мої крила в ній помістяться? Покружляла та й опустилася на землю. Відійшовши після наркозу, розповіла про дивний сон лікарці. А вона погладила мене по голові й каже: “Добре, Лєночко, що ти туди не полетіла. Хіба ти не зрозуміла, що з тобою було? Ми могли б тебе не врятувати…”.
Зустрівши піввіковий ювілей, жінка стала по-іншому дивитися на речі, переоцінювати вчинки й події. Яскравим спалахом минулого є неймовірний випадок, коли перед нею розкрилася гора.
– Я збирала в лісі горішки, почула якийсь тріск. Думала, що то гілка під ногу потрапила, але озираюся, бачу скеля розсунулася, як в казці. Всередину веде стежечка. Я так перелякалась, що побігла додому й все розповіла рідним. Вони лише похитали головою, але нічого не сказали. Вже коли підросла, мама повідала легенду про те, що в тій скелі заховані скарби Довбуша. Але своє золото він закляв так, що лише чиста душа може його взяти. Хто зайде всередину, може зникнути назавжди або повернутись в домівку через сім років багачем…
Наслухавшись дивних речей, посмакувавши кавою, вже почали збиратися додому. Та приємна господиня зупинила нас ще одною цікавинкою: “А ви не знаєте, що я магнічуся? Юро, принеси ложки з хати”. Вони легко причепились до шкіри й навіть важезна радянська праска “зависла” біля декольте! Цікава деталь – намагнічені жінкою речі кілька секунд тримаються й на інших людях. Правда, чомусь не на всіх. Моя колега легко “приклеїла” до себе ложку, а зі мною такий експеримент не вдався. Внук Максим роздягається й ліпить на себе мобілку, навколо розвішує ложки. А от син і донька так не вміють, бабусині здібності передались лише улюбленому внуку. До речі, вчені досі не можуть пояснити феномен людей-магнітів. А Лєна, обіймаючи Максимка, каже: “Ми маєм особливу енергетику”.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора
| Comments: |
