Виготовив булави для Януковича та Євро-2012
Роботи молодого коломийського гончаря Сергія Никоровича знані не лише на Івано-Франківщині, а й по всій Україні та за її межами. Талановитого українця запросив до співпраці грузин і запропонував створити йому булави, присвячені Євро-2012, щоб потім продавати їх туристам.Сергій Никорович не просто аматор-любитель, а талановитий гончар. Він – член національної спілки майстрів народного мистецтва України, очолює коломийський осередок. Має навіть своїх учнів, з якими ділиться знаннями, допомагає безформний шматок сірої маси перетворити у потрібну й корисну річ. Здобуває професійну освіту в Києві. Любов до цього виду мистецтва успадкував ще від дідуся.
– З двох років я бачив, як дід працює з глиною. Він самотужки відновив печі в колишній цегельні й разом з іншими чоловіками робили “коньки” на будинки. Благо родовище глини було неподалік. Згодом там відкрили комбінат, мама розповідала, що нашу продукцію замовляли навіть з Москви, – згадує молодий чоловік.
Серйозно цією справою почав займатися після служби в армії. Жодної іншої професії опановувати не хотів, вирішив присвятити себе гончарству. Зробив піч для випалювання глини, а стару пральну машину переобладнав під сушку. Нині у його майстерні чого тільки нема. В куточку притулились один до одного боками кахлі з українським орнаментом. На полицях та підлозі вишикувались різнокольорові миски й макітри, чарочки та глечики. Розмальовує їх майстер власноруч, причому прикрашає кожен виріб традиційними українськими символами, які передаються з покоління в покоління. Частину робіт подарував музею, більшість продає. Щоб віднайти зв’язок з минулим, Сергій самостійно проводив розкопки, збирав докупи черепки, які знаходив у землі, відтворював візерунки. Вони ще й досі зберігаються на полиці.
Молодий майстер не жаліється на брак клієнтів, з радістю береться до нового замовлення. От лише з останнім замовником вийшов невеликий прокол і, чухаючи потилицю, з саркастичною усмішкою Сергій починає розповідати:
– Якось до мене приїхав незнайомий грузин і, відрекомендувавшись драматургом, попросив виготовити оригінальні булави, які б символізували українських громадських діячів, політиків. Сказав, що особисто має їм подарувати. І ще попросив зробити булави з копіями міст, де проводитиметься Євро-2012, їх мали продавати туристам. За чотири дні я виліпив кілька. Ось ця для Януковича, бо на ній зображена Донбас-арена, м’ячі, – демонструє свої роботи. – Для Тимошенко – з косою, на честь Лобановського – у формі м’яча з зірками, бо він виховував футбольних зірок. Випалив їх у печі, ніби непогано... Але з цієї задумки нічого не вийшло. Грузин поморочив мені голову та й поїхав до Києва.
На згадку про грандіозний задум у Сергія залишились його булави. Дві здав у Коломийський магазин. Оцінив їх по тисячі гривень за кожну, може, хоч щось вернеться за потрачений час. Інші заховав у своїй недобудованій оселі. У булави Тимошенко відпала коса. Незавершеною лишилась керамічна арена стадіону…
– Ось це моя робота, – бере в руки вогненно-жовтий полумисок, – нею я живу, а Євро прийде й піде, наше ж мистецтво вічне, – гордо мовив молодий чоловік.
Руслана ТАТАРИН,
Івано-Франківська область
Фото Миколи Комаровського
| Comments: |
