Не розпинаймо гріхами Спасителя!
У кожної людини свої перспективи. Навіть останній бомж і п’яниця, котрий не має, як кажуть, ні кола, ні двора, може хоча б інколи замислитися: що його чекає? Кожна тверезомисляча людина має задуматися тим більше, як розподілити свій земний час (і не треба забувати, що він обмежений)? Якби кожну таку людину запитати, де б вона хотіла перебувати вічність: з Богом у раю чи з дияволом у пеклі, то навряд зі ста людей знайдеться бодай одна, яка б вибрала пекло.
Наша смерть – віддалена суть (особливо в молоді роки), що, здається, її ніколи й не буде. Смерті дійсно нема, крім духовної. Є перехід з одного виміру буття в інший.
Ще Паскаль з математичної точки зору, точного і чіткого розуму довів, що людині все ж таки з усіх сторін вигідно повірити у рай, пекло й Христа-Спасителя. Адже на кону наша вічність! Отож залишається актуальним питання про методику осягнення Царства Божого, яке згідно зі слів Спасителя і Господа нашого Ісуса Христа всередині кожного з нас. Без сумніву, там є Царство Боже, де перебуває Господь. Тому без Ісуса Христа в своєму серці ми не перебуватимемо в Царстві Божому, а, отже, і у спасінні. Бо Царство це починається вже тут, на землі. Якщо людина ще тут не осягла його своїм серцем, розумом, душею, усім своїм єством, то як вона зможе перебувати в ньому за смертним порогом?
Як зробити так, щоб Господь увійшов і вічно перебував у нашому серці? Адже заради цього, власне, Христос і перетерпів усі страждання і муки, ганебну і жорстоку смерть на Голгофському хресті у розлученні з Отцем Небесним. Ми повинні чітко усвідомити, що тільки своїми гріхами та пристрастями й марновірством перешкоджаємо Христу стати дійсно справжнім нашим Господом не тільки на словах, але й реально. Тільки перебуваючи в нашому чистому серці, Христос може керувати нашими помислами, словами, ділами, волею, бажаннями, розумом, душею, невпинно вести до спасіння, стати реальним Господом. Тільки тоді відкриваються для нас прекрасні перспективи, які позбавляють багатьох гріхів: заздрощів, користолюбства, блудочинства, гордощів, сварливості, гнівливості, а натомість маємо життя з мудрістю, стриманістю, терпінням, смиренням, братолюбством, любов’ю.
Тому, поки не пізно, поки ще маємо життя, відкриваймо наші серця для єдиного Господа Ісуса Христа, Котрий віддав усього Себе заради нашого спасіння. Хай оселяється Він Духом Святим у наші серця, наповнюючи їх Вірою, Надією, Любов’ю. Ми всі викуплені від смерті, гріха та прокляття дорогоцінною Христовою кров’ю! Досить Йому висіти і страждати за наші гріхи на Голгофському Хресті! Усвідомте і не забувайте – ваше спасіння тільки у ваших руках! Воістину Христос Воскрес!
Іван Вознесенський,
м. Луцьк
| Comments: |
