Великдень найбільше свято християн
Підпис відсутній
До нього віруючі готуються сім тижнів Великого Посту – одного з найсуворіших постів. Саме стільки часу провів в пустелі Ісус Христос до свого розп’яття. Вважається, що у ці дні душа віруючого повинна “прислуховуватися” до Страстей Господніх, останніх днів Ісуса Христа в людській подобі. Цi сім тижнів називаються седмицями. Останній тиждень перед Пасхою – Страсна Седмиця.
Страсний тиждень
Особливе значенння має Страсний Четвер – день, коли Ісус разом зі своїми учнями на Таємній Вечері разділив святкову трапезу. Цей день ще називають Чистий четвер, і всі православні по можливості намагаються причаститися. Ввечері в церкві читають 12 Євангелій, де розповідається історія Страстей Христових.
В Страсну п’ятницю з церкви виносять плащаницю – кусок тканини, в яку було загорнуто тіло Христа, де він зображений в гробі. У цей скорботний день приписується нічого не їсти.
В давні часи християни після суботньої літургії не йшли з церкви, а залишались там до ночі, харчуючись хлібом і вином. У пам’ять про це в Страсну суботу святять їжу. Під час служби священики міняють буденний одяг на святковий.
В ніч Воскресіння Христового проводиться святкове богослужіння (Великодня Служба Божа), святяться паски і яйця. Таким чином церква благословляє віруючих після тривалого посту знову вживати “скоромне”, тобто їсти непісні страви. Багатий пасхальний стіл є символом небесної радості і символом вечері Господньої.
Ніч Воскресіння
Великодня Служба Божа триває всю ніч. Її найурочистіший момент настає опівночі, коли священик сповіщає, що Христос Воскрес, а всі присутні з трепетом відповідають: “Воістину Воскрес!” Пiсля служби процесія тричі обходить навколо церкви, а потім починає процес освячення обрядових пасхальних страв: пасок, крашанок, ковбас, хріну, сала тощо, зібраних у кошиках, прикрашених вишиваними рушниками, барвінком і свічками. Після церковної служби розходяться по домівках i починають розговлятися.
Розговляються насамперед свяченим яйцем. Окрім паски та яєць (крашанок та писанок), серед свяченого має бути смаженина, часник, полин, хрін і сіль.
Великодні свята закінчуються поминанням мертвих – молитвою і тризною “на гробках”.
Як визначають день Пасхи
Дату святкування Великодня врегулював Перший Вселенський Собор в Нікеї 325 року. До цього в різних помісних Церквах святкували Великдень в різні дні. Були й такі, що святкували Великдень разом із євреями. Тож Нікейський собор постановив, що не вільно християнам святкувати Великдень, коли євреї святкують Пасху.
Дата Великодня має випадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, яка наступає після весняного рівнодення. Якщо станеться так, що на цю неділю припаде і єврейська Пасха, то святкування Великодня переноситься на наступну неділю. Щоб уникнути помилки при визначенні Великодньої неділі, постановлено також, що єпископ Олександрії повинен повідомляти дату Великодня щороку наперед.
Великдень буває не раніше 4 квітня і не пізніше 8 травня.
Наприкінці IV століття щорічні послання Олександрійських єпископів були замінені Пасхалією, яка охоплювала більшу кількість років. Перша така Пасхалія оголошена в 388 році патріархом Тимофієм Олександрійським.
Православна та греко-католицька церкви дотримуються юліанського календаря. Відповідно до нього складаються і Пасхалії. Римо-католицька Церква у 1582 році перейшла на новий календар, запроваджений папою Григорієм XIII і відомий під назвою “григоріанського” або “нового стилю”. У зв’язку з цим було запроваджено й нову Пасхалію. За григоріанським календарем весна починається на тринадцять днів раніше від юліанського, внаслідок чого виникає різниця в датах святкування Великодня. Також трапляється, що в католицькій церкві Великдень припадає разом із єврейською Пасхою, а іноді навіть і скоріше від неї, хоч це й суперечить постанові Нікейського Собору. Разом із католиками святкують Великдень за новою Пасхалією і протестанти. Православні ж усіх церков святкують Великдень згідно з постановами Нікейського Собору, – тому й дуже рідко буває, що всі християни святкують Великдень разом.
Воскресіння Господнє дарує нам життя вічне