Мисливець взявся за «фоторушницю»
Віктор БОНДАРЕЦЬ
Наше життя без птахів уявити неможливо. Ні лісу без стоголосих симфоній, ні вокзалу без зграй голубів, ні рідного подвір’я без синичок, ворон та горобців. Зрештою, й весни без журавлів та ластівок нема. Виявляється, що ми в Україні маємо аж 425 видів пернатих! Аби кожен міг полюбуватися їхньою красою, ентузіаст-птахолюб Віктор Бондарець взявся за видання унікального науково-популярного видання. Наша зустріч – напередодні Міжнародного дня птахів, який світ відзначає 1 квітня.Об’єктив коштує, як «Жигулі»
Віктор Бондарець – начальник комунального підприємства “Архітектурно-планувальне бюро” Нетішинської міської ради. За освітою – інженер-гідротехнік. А за покликанням – романтик-птахолюб. Зізнається, що колись був хорошим мисливцем, полював на пернатих. Але давно продав рушницю і тепер цілиться на “дичину” виключно фотоапаратом. Пояснює: то справа гуманніша.
Років п’ять тому Віктор Іванович загорівся ідеєю показати усім українцям красу пернатих, які є на території нашої держави. Розумів, що справа ця нелегка і потребує не просто любительського, а наукового підходу. В Інтернеті знайшов координати фахівців, котрі займаються по-дібними питаннями, і невдовзі вже мав у Києві розмову з членами Українського товариства захисту птахів. Підказали-порадили – і взявся до праці.
– Перша задумка була – впорядкувати фотоальманах, – розповідає Віктор Бондарець. – Однак потім подумав, що це має бути фундаментальна книжка з великими фотографіями хорошої якості, картою України, шляхами міграції. Обов’язково додаватиметься опис птахів, їх назви латиною. Наукова частина – за моїм компаньйоном з Академії наук. Поки триває робота, він не хоче афішувати свого імені. За мною – фото пернатих і кошти для видавництва. Плануємо тираж 5000 примірників. Тож залишилося знайти 200 тисяч гривень…
Щоб знімки були хорошої якості, довелося не поскупитися і на дороговартісну техніку. Віктор Іванович зізнається, що тільки за об’єктив до фотоапарата віддав суму, рівнозначну вартості непоганих, хоч і не нових “Жигулів”. Купували його аж у Великобританії на аукціоні.
За знімками – до Лондона у королівський сад
У фотоархіві ентузіаста уже є близько двох сотень видів птахів. Аби поповнити його, об’їздив не лише околиці міста, в якому живе, усю Хмельниччину, а й зумисне побував у Лондоні!
– Дивуєтеся? – перепитує, вловивши мій вражений погляд. – У Лондоні в парках є немало наших українських птахів. Там до них можна дуже близько підійти. Відповідно, й фото зробити краще. Зазнімкував в Англії до тридцяти видів птахів. Серед них і папугу Крамера. В Україні це залітний птах, буває у Криму. За розмірами, наче ворона.
Розкішну фотосесію провів і в себе на дачі. А живуть там шпаки і синички, різні види горобців, горихвістка, сорокопуд, дрозд співочий, сойка. Серед знімків рідкісних птахів має чорного лелеку. Віктор Бондарець не без гордості зазначає, що знає, де він у Нетішині гніздиться. А от чапля руда, хоч і потрапила нашому фотомисливцю в об’єктив, та у русі фото вийшло нечітке. Мусить вкотре виходити за нею на “лови”. Птахолюб з усмішкою каже, що знає, де вона живе, тому невдовзі знову завітає до неї у гості.
Фотозйомка пернатих – справа нелегка. Птахи, як правило, ховаються, сідають у темне місце. Тому й знімки виходять не дуже якісні.
– Буває, сто кадрів зробиш, а з них тільки один хороший, – зізнається наш співрозмовник. – Тож по кущах доводиться й самому годинами ховатися.
А ще в недалеких планах Бондарця – експедиція на озеро Сиваш (Херсонська область). Тут теж планує відзняти кількадесят видів пернатих. Це буде ще один крок до ілюстрації повного переліку птахів, зробленого Інститутом зоології НАН України.
Наталія КРАВЧУК,
Хмельницька область
Фото автора та із сімейного архіву