Замішуйте тісто зі світлими думками


Сама хазяйка має чистенько вбратися. З чистими і світлими думками, з веселим настроєм замішувати тісто. Рідні в цей день не повинні сваритися й гніватися між собою. Не дозволяйте жодному з ваших сусідів (або ще гірше – незнайомцям) входити у будинок, коли ви готуєте паску. Вони могли б покласти лихе око на неї, і вона може не піднятися. Крім того, не сідайте, у той час, як паска перебуває в духовці, бо вона може осісти і стати плоскою.
Тісто відчуває господиню й поводиться відповідно. Спекти добру паску вважалося найважливішою подією на Великдень, бо з того, якою вона буде, судили про долю всієї сім’ї. За її зовнішнім виглядом визначали майбутнє: якщо збоку трошки надтрісне – на добро і багатство; зверху – чекай протягом року біди; западеться – хвороба у цьому році, а може й смерть.
Паски гарно прикрашають пасковим хрестом, кісками, сонечками, голубами, ружками... Для дідусів і бабусь виробляли Великодній хрест, на пасці батька – дубовий лист із косицями, для матері – ружки з барвінком, для дівчат – голубочків у парі, косиці. Дівчатам бажано з цієї паски з’їсти косиці, квіточки, щоб квітнути і розвиватись, як зіллячко навесні. Для дітей поверх паски роблять квадратні та напівовальні кліточки, а в них ружі. Їх роблять з посіченого валочка, згорненого у коло. По краях паски ставлять обруч. Крім прикрашання тістом, верх паски оздоблюють збитими білками з цукром, кольоровим пшоном, маком, зараз спеціальною посипкою. У кожному регіоні паски прикрашають по-своєму.
Як тільки паску освячували, всі поспішали додому, щоб скоріше поснідати, бо постували всю п’ятницю і суботу. Вірили, чим швидше прийдуть додому, тим краще буде йти господарство, скоріш робитиметься робота.
За столом після молитви господар відрізав од великої паски шмат і ділив між рідними. Відрізали три цілушки, які потім ставили у насіння пшениці, жита, льону, – щоб гарно родило, щоб зерно було повним і “мушка не чіплялася”. Крихти з паски висівали під хатою, щоб там виросло пахуче зіллячко – маруна.
І нині паски на Україні – найбільш знаний і вживаний обрядовий український хліб, що є справжнім витвором мистецтва. Ми повинні зберігати традиції, пов’язані з випіканням пасок: мати хай передає свій рецепт паски доні, бабуся – внучці.
Найкраще пекти паску в четвер та суботу. Вважається, якщо міситься і виробляється тісто, у хаті не повинно бути сторонніх очей. Цього дня не можна нічого позичати, тобто віддавати з хати.
Добре розпалювати піч гілочками торішньої освяченої верби. У піч паски садять, хрестячи, із молитвою “Христос Воскрес!” А ще примовляють: “Щоб діти росли такі здорові й гарні, як паска”.

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>