Кагебісти пишуть нашу історію?
Ці номери “Бульвару”, де вкотре мусуються засмальцьовані совдепівсько-комуністичною пропагандою “исторические факти”, що “Бандера и Шухевич были агентами гитлеровских спецслужб, и этим все сказано”, показав редактор Євген Хотимчук під враженням від прочитаної розмови журналістки Любові Хазан з професором, доктором історичних наук Анатолієм Чайковським. На правду, читати цей бруд про “мрачные страницы украинской истории”, який виливає не хто-небудь, а історик, професор, заслужений працівник освіти України, більше того, проректор Академії управління МВС, яка готує кадри правоохоронців – без огиди не можливо.
Прихильник чекістів проти УПА
Не могли йому не відповісти, тим паче, що 5 березня минуло 60 років, як від рук енкаведистів загинув генерал-хорунжий УПА, Герой України Роман Шухевич. З нього та Степана Бандери і воїнів УПА історик-професор намагається зробити “кучку головорезов” (російською мовою й далі цитуватиму історика Чайковського). Це не дивно. Історик не лише “посвятил свою научную деятельность изучению ОУН и ее детища УПА”, а найбільш відомий здобутками у вивченні роботи чекістів: “Чекисты стояли насмерть”, “За нами Большая земля”. Навіть дисертацію на цьому захистив: “Бойова діяльність воїнів-чекістів України в роки Великої Вітчизняної війни”. Ще 20 років тому, коли усі документи й неугодні “совєтам” історичні книги тримали за сімома замками, людям можна було брехати. Та зараз уже всім відомо, як, ким і на чиє замовлення писалася історія, починаючи від Карамзіна!
У своєму інтерв’ю газеті “Комуніст” (після присвоєння звання Героя України Степану Бандері звідусіль зашипіло україно-ненависництво) той самий Чайковський відмітив, що формулу пропаганди винайшов Геббельс і це – “повторення доти, доки наші гасла зрозуміють і засвоять останні найдурніші з тих, на кого вони спрямовані”. “За минулі 70 років підходи не дуже змінилися. Основний метод націоналістів – фізичне насильство, їх апологетів – обман, фальсифікація”, – прокоментував далі історик визначення пропаганди. Цікаво, чи не запозичив цей метод Геббельс у Леніна і його наступників? Принаймні пропаганда в комуністів аналогічна фашистській. І, як видно, пан професор нею користується.
Бо якщо говорити про фізичне насилля, то більших насильників, як більшовики, які впроваджували владу з револьвером біля потилиці, історія не знає. З 1917 до 1958 року їхніми жертвами стали від 60 до 100 (за різними джерелами) мільйонів людей! Щоб приховати свої злочини, найкраще їх “перевести” на інших. Вибрали ОУН-УПА, бо вони стали найбільшими ворогами більшовизму й Москви.
Українських націоналістів, зокрема Шухевича і Бандеру, Ви, професоре, звинувачуєте в агресії, і при цьому говорите, що вони лише прикривалися набожністю. Але чомусь посилаєтеся на нациста Бормана, який говорив: “Национал-социализм и христианство несовместимы”. Пане історику, українські патріоти-націоналісти ніколи не були націонал-соціалістами. Ви переплутали їх з більшовиками – ті справді люто ненавиділи християнство. Ось що з приводу віруючих сказав Ленін: “Именно теперь и только теперь, когда в голодных местах едят людей и на дорогах валяются сотни, если не тысячи трупов, мы должны дать самое решительное и беспощадное сражение черносотенному духовенству и подавить его сопротивление с такой жестокостью, чтобы они не забыли это в течении нескольких десятилетий”.
Розумію, що тема єврейства дуже вразлива. Та обійти її не можу, бо Ви знову безпідставно її провокуєте, як це робили більшовики, аби трубити про “антисемітизм в Україні”, вкотре звинувачуючи Петлюру, Коновальця, Шухевича у винищенні людей цієї національності. По-перше, у Громадянську, як і в Другу світову війну, постраждали усі нації. По-друге, уже добре відомо, що Петлюра в липні і жовтні 1919 року (ці документи є досі) закликав армію не чинити єврейських погромів і не йти на більшовицькі провокації. А мирних киян (25 тисяч!), бо говорили українською, винищив червоний командир Муравйов. Щодо винищення їх бандерівцями, хай Вам розкаже син єврейки Ірини Рожко Володимир, який проживає у Києві. Дружина Шухевича переховувала його маму, а потім сам Шухевич переправив її до сиротинця у Куликів. Або зверніться до Стелли Кренцбах, вона працює в Ізраїльському Міністерстві закордонних справ, яка заявила: “Тим, що я сьогодні живу, я завдячую, мабуть, тільки Богові і Українській повстанській армії”.
Чому б на сторінках газети “Бульвар” не розказати про “подвиги” самих євреїв? Як відомо, із 30 комісарів та лідерів, які сформували більшовицький апарат, 75 відсотків – євреї. Цікаво, скільки людей цієї національності було виморено в Україні голодом у 1933 році?
Розвінчуючи на сторінках “Бульвару” “оуновские банды”, жадібних до крові українських націоналістів й те, як вони воювали на рейхівські гроші, прислужуючи фашистам, чому б так само не розвінчати і героїв-чекістів й більшовицьких бандитів? Розкажіть своїм читачам про чекістів-євреїв Берію, Балицького, Гамарника, Гая, Грінштейна, Когана, Кона, Кочі, Бела Куна, Марголіна, Паулера, Португаліса, Слуцького, Френкеля, голову Товариства безбожників СРСР Ярославського (Говблемана) або про відданих лідерів більшовизму Кагановича, Хатаєвича, Троцького. Перелік довгий. Про те, хто спонсорував революцію Леніна сотнями мільйонів доларів, і як із США пароплавом до Москви відправилося 100 єврейських соціалістів-комуністів на чолі з Лейбою Троцьким. А ще процитуйте книгу Арона Симоновича (особистого секретаря Григорія Распутіна) “Спогади”, де є й таке: “Лейба Давидович Троцкий стремился к развалу величайшей в мире державы – России – по этому поводу говорил: “Мы должны превратить ее в пустыню, населенную белыми неграми, которым мы дадим такую Тиранию, какая не снилась никогда самым страшным деспотам Востока… Ибо мы прольем такие потоки крови, перед которыми содрогнутся и побледнеют все человеческие потери капиталистических войн. Крупнейшие банкиры из-за океана будут работать в теснейшем контакте с нами. Если мы выиграем революцию, раздавим Россию, то на погребальных обломках ее укрепим власть сионизма и станем такой силой, перед которой весь мир опустится на колени. Мы покажем, что такое настоящая власть. Путем террора, кровавых бань мы доведем русскую интеллигенцию до полного отупления, до идиотизма, до животного состояния…” Вони це зробили. А особливо в Україні...
Хто мордував українців: бандерівці чи енкаведисти?
Не перестаю дивуватися, де і як треба виховуватися, який розум мати, аби вважати героями тих, хто в 1939 році прийшов на чужу землю, залив її кров’ю, розорив людей, закатував мільйони, і цим гордитися! А людей, які стали на захист рідної землі, свого дому, називати фашистами! І Ви, пане професоре, живучи тут, теж маєте совість називати Шухевича “психопатическим экстремистом с садистскими наклонностями”. Шухевич, на відміну від малограмотних чекістів, дуже інтелігентна людина. Маючи дві освіти (одна інженерна, інша музична, тому не раз виступав з братом у Львівській опері), він міг непогано влаштуватися у житті, але вибрав дуже важкий шлях. Цей чоловік ніколи не звертався до жінки чи дівчини на “ти”, як прийнято “тикати” у більшовицьких “інтелігентів”, які хотіли тут насадити свою “пролетарсько-лаптьову” культуру. Шухевич був переконаним антикомуністом і далекоглядним політиком, бо у 1941 році сказав: «Переможуть совєти й англійці». Він не емігрував на Захід, навіть знаючи, що загине, маючи переконання, що “буде добрим добривом для української землі, яка зростить тих, хто продовжить їхню справу”.
А як Ви, пане професоре, уявляєте війну без убивств? Чи воїни УПА мали з рогаток по московських окупантах пуляти, коли вони тут встановлювали дикі порядки й “криваві бані”? Лише за перший рік жертвами отої їхньої “діяльності” (на якій Ви, певно, здобули професорське звання) став один мільйон українців! Ви до цього часу, як і решта “визволителів”, не можете змиритися з тим, якого страху наганяли на них вояки УПА, і що довгий час вони не могли пощасливити тутешніх селян у колгоспах й влаштувати їм голодомор. Червоні терористи наштовхнулися на величезний спротив і відкрили для себе європейську культуру, людську честь і гідність. Як “бандити”, які чинили “зверское насилие” над мирним населенням, оточені звідусіль ворогами, могли б воювати аж 12 років? Без підтримки місцевих людей аж ніяк. Говорити про те, що в УПА було 100 тисяч – нісенітниця. Сам Сталін наголошував, що їх на Західній Україні майже півмільйона! І так само Ваші фрази про “валазки” бандерівців виглядають не як фахового “дослідника”. Вони воювали з досить суттєвими результатами. Свідчень про їхні бої і наслідки – безліч. Лише великих боїв було не менше сотні!
Пане Чайковський, Ви звинувачуєте оунівців у тероризмі проти представників польської влади у 30-х роках. Навіть англійська газета “Манчестер Гардіен” 14 жовтня 1939 року писала, що “польське насильство на Західній Україні набрало тепер більшої сили, ніж щось подібне бувало колись у Європі, а Ліга глуха на прохання й аргументи, насильство поляків переходить усяку міру...” А чому б не поговорити на сторінках “Бульвару”, як поступив з поляками Сталін, здавши їх Гітлеру у 1939 році й прибравши частину її території собі? Фактів співпраці цих обох людиноненависників – безліч! Ви, як історик, маєте їх знати. І те, що “Нахтігаль” (це теж окрема тема) не чинив ніякого розбою у Львові, вже відомо – на той час легіон був у Тернополі. А от коли Шухевич прийшов з легіоном у Львів, то застав серед місива м’яса у тюрмі, яке залишили шановані Вами чекісти-садисти, свого замордованого брата Юрія.
Тепер стосовно звірств, які комуністи і їхні послідовники 65 років “вішають” на бандерівців. Ось що повідомляв нарком внутрішніх справ УРСР Рясний Берії (27.08.1945 р. №8/156451) “…в западных областях Украины действует 156 спецгруп”. А що вони чинили, бачимо з докладу військового прокурора Кошарського Хрущову (15.02.1949 р. №4/00134). Виступаючи в ролі бандитів УПА, 17-річну Репницьку “подвешивали вверх ногами…, а потом поочередно изнасиловали”. Далі: “Жертвой их произвола часто являются лица, непричастные к украинскому бандитскому националистическому подполью”. І хоча для “борьбы все средства хороши, нужны хитрость и изворотливость, но это уже слишком, когда они, не разобравшись, издеваются над секретными работниками МГБ” – жалівся прокурор. Це лише один приклад з тисячі фактів.
Звинувачувати оунівців у провокуванні Другої світової війни, як це робить журналістка – це вже й не смішно. Це примітивно! Цю війну готували одразу після закінчення Першої світової. Хто накачував Німеччину грішми, хто ма-ніпулював Європою – вже відкрита тема (поговоримо про неї ближче до Дня Перемоги) й відома не лише історикам. Москва аж піниться: не дай, Боже, хто замахнеться на історію, написану кремлівськими й малоросійськими професорами, які й далі талдичать її “совкам”, котрим байдуже, чим промивають їхні мізки.
І завжди дивує, як історики дозволяють собі писати на кшталт “Бандеру, гулявшего по Берлину, остановила полиция, но он предъявил гестаповское удостоверение, и его благополучно выпустили”. Пан Чайковський говорить так, наче він був там поряд, за рогом будинку. Усе сказане й “досліджене” Вами – голослівне. Жодного посилання на документи чи авторів.
Зараз усі аж зі шкури лізуть, аби очорнити Героїв Бандеру й Шухевича. “Це ж треба мати сатанинський намір, чаїть в собі невиліковний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами та ще й у всьому звинувачувати нас” – краще геніальної Ліни Костенко не скажеш. Як бачимо, теза з Універсалу Української Головної Визвольної Ради “наша мета – Українська Самостійна Соборна Держава на етнографічних землях” залишається актуальною. Тим паче зараз. Невизнання тих, хто воював за самостійність – рівнозначне невизнанню незалежної України. А оця протухла за 65 років мова про “гітлерівських спецагентів” – лише прикриття.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА
“Це ж треба мати сатанинський намір, чаїть в собі невиліковний сказ, щоб тяжко так знущатися над нами та ще й у всьому звинувачувати нас”.
Ліна Костенко
| Comments: |
