Сторож і кіт залишилися за охоронців

Ця птахофабрика, що розташована в селі Носачевичі Рожищенського району, колись була однією з кращих в Радянському Союзі. Тут вирощували близько 500 тисяч курей-несучок та реалізовували понад 30 мільйонів яєць. Її продукцію було визнано однією з кращих на ВДНГ у Москві. Нині ж добротні пташники пустують. Більшість працівників скорочено. Чи повернеться вона до життя навесні, прогнозувати ніхто не береться.
Євген Музика був одним з перших керівників обласної міжколгоспної птахофабрики. Він доводив до ладу почате будівництво, відкривав першу чергу виробництва.
– У 1984 році годували 500 тисяч курей-несучок. Фабрика мала один мільйон 370 тисяч чистого прибутку. Весь район, враховуючи колгосп-передовик імені Ватутіна, не мав стільки грошових надходжень. У нас працювало понад 200 людей з навколишніх сіл. Середній вік робітників був 28 років. Для них збудували 60 квартир, – з ностальгією пригадує добрі часи Євген Сильвестрович.
Початок 90-х вніс свої корективи в діяльність цього потужного підприємства. Фабрику взяла під свою опіку держава. Та нічого доброго з цього не вийшло. Скорочення виробництва, невиплата заробітної плати, як наслідок – кращі працівники залишили роботу. Виникла загроза розкрадання потужного комплексу. Щоб врятувати ситуацію, у 2001 році вирішили створити закрите акціонерне товариство “Рожищенський птахокомбінат”. Очолювати його довірили Олексію Тимощуку, який зарекомендував себе добрим керівником, спромігшись за три роки підняти знесилене підприємство на ноги. Було запущено нову німецьку лінію вартістю два мільйони гривень. У 2003 році тут виробляли 34 мільйони 500 тисяч яєць. Продукцію реалізовували на території всіх областей Західної України. Звичайно, були прибутки. Чому ж за кілька років все знову занепало? Відповідь знайти важко насамперед тому, що не можна ніяк поспілкуватись з нинішнім керівником – бізнесменом Сергієм Дорошенком. Вдалося додзвонитися до його секретарки, яка повідомила, що Сергій Іванович у відрядженні. А коли через кілька днів набрала її знову, автовідповідач “Укртелекому” сказав, що “номер абонента відключено”. Спробувала зателефонувати до пана Дорошенка на мобільний. Сергій Іванович підіймав слухавку, але коли чув незнайомий голос, мовчав або переривав зв’язок. Отож нам не вдалося дізнатися з його вуст про подальшу долю птахокомбінату.
Чимало працівників цього підприємства зараз перебувають на обліку в районному центрі зайнятості. Влітку минулого року продали з фабрики останню партію курей-несучок, а людям ще й досі не виплатили всю заробітну плату. У Носачевичівській сільській раді кажуть, що ніяких координат Дорошенка не мають. Старші люди, які мають йти на пенсію, не можуть отримати потрібну довідку з місця роботи. “А якось привозили печатку якісь двадцятилітні пацани”, – каже секретар Носачевичівської сільради Віра Дужук. “Дуже часто почали там міняти керівників, як примхливій дамі рукавички. От і нема ніякого толку”, – вважає Євген Музика.
Їдемо на птахокомбінат. Нас зустрічає вгодований котисько. Побачивши незнайомих людей, з прохідної виходить сторож. З усмішкою каже, що, крім нього й кота, тут нікого більш нема. На територію заходити не дозволяє. Приватна власність? Чоловік розповідає, що відпрацював тут двадцять років електриком, а нині охороняє матеріальні цінності. Про нинішнього директора нічого повідомити не може, каже, він рідко сюди навідується. Сторож визнає, що має заборгованість з заробітної плати, але роботи кидати не збирається. Сподівається, що колись таки заплатять.
Рожищенський птахокомплекс займає чималу площу коло лісу. Пташники, адміністративний будинок, їдальня, інші будівлі в хорошому стані, прикро, якщо через безгосподарність їх розтягнуть охочі до легкої наживи. Пішли чутки, що навесні завезуть сюди курчат-бройлерів, але місцеві люди вже не вірять в те, що комбінат запрацює на повну потужність.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото автора

• Нравится
•