Як голова колгоспу художником став

Микола ПРОЦЮК – художник-самоучка
Мешканець села Грудки Камінь-Каширського району 71-річний Микола Юхимович Процюк з дитинства захоплюється живописом. Вийшовши на пенсію, він зміг нарешті зайнятися улюбленою справою – взявся писати картини та ікони. Раніше часу було обмаль – багато літ працював головою колгоспу, а при такій роботі – не до пейзажів. Але найбільше вражає те, що пан Микола ніде і ні в кого не вчився малювати, він – художник-самоучка.У просторій хаті, в усіх кімнатах і на кухні написані вправною рукою картини: пейзажі, натюрморти, портрети і навіть ікони. Це роботи господаря Миколи Юхимовича.
– Почав малювати ще в шкільні роки, – розповідає сільський художник. – В клубі просили написати якийсь лозунг чи плакат. За все брався, і казали, що добре виходить. Але на художника чомусь вчитися не пішов. Тоді ця професія не була престижною. Родом я з Новоград-Волинського району, тому став студентом Житомирського сільськогосподарського інституту.
Після розподілення молодий спеціаліст Микола Процюк у 1967 році потрапив на Волинь в село Грудки.
– Це був один з найгірших колгоспів в районі, – згадує він. – Пам’ятаю, в перший рік, як мене обрали головою, щоб худоба перезимувала, то доводилося возити солому аж з Горохівського району. Але помаленьку стали хазяйнувати. За державної підтримки розбудували адміністративний центр села, а будинок культури звели за колгоспні кошти. А вже вкінці ми мали перехідний червоний вимпел переможців всесоюзного соціалістичного змагання.
Зараз колишньому голові боляче дивитися на розвалене господарство:
– Скільки було вкладено людської праці і коштів, – скрушно хитає головою Микола Юхимович. – Наші люди мали роботу і зарплату. Кучмівська так звана аграрна реформа добила село. Тепер як хочеш, так і виживай.
Тому змушені голова-пенсіонер з дружиною тримати всіляку живність у господарстві. Але весь вільний час Микола Процюк приділяє своєму захопленню, ніби намагаючись надолужити те, що не встиг замолоду.
Він дарує свої роботи родичам та друзям. Взірцем для сільського аматора є роботи класичних художників Куїнджі, Левітана, Шишкіна, Перова.
Кость ГАРБАРЧУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО