Волинянин очолив Всеукраїнську асоціацію сільських голів

Богдан Гусак

Богдан Гусак

Поки у верхах йде боротьба за владу, низи так і не знають, за якими бюджетами вони житимуть. Адже ідея уряду залишити всі відрахування на місцях, так і не увінчалася успіхом. Хоча голова Всеукраїнської асоціації сільських голів Богдан Гусак, який вже понад двадцять літ очолює Липинську сільську раду, що в Луцькому районі, переконаний, що спротив проти такої ідеї уряду був чисто політичним. Бо тільки коли податки і збори залишаться на низах, малі території зможуть розвиватися.
Місцеві бюджети гальмують політики
Сьогодні Липинська сільська рада – це село поблизу Луцька, де є до тисячі дворів, в яких проживає чотири тисячі населення. Село газифіковане, з водогоном і каналізацією, своїми очисними спорудами. Всі дороги асфальтовані. При сільський раді працює житлово-комунальне господарство.
– Ми маємо 46 юридичних осіб і понад 200 – фізичних. Саме вони –  потенційні платники податків. Будується фабрика м’якої іграшки і розпочато – гіпермаркет. А це ще додаткові надходження до сільської казни. Власне, я завжди казав, що податки мають лишатися на місцях, – говорить Богдан Петрович. –  Бо ситуація сьогодні яка? 95 відсотків сільських, селищних і міських рад дотаційні. Адже всі надходження з місць забираються в Київ. А лише потім у вигляді дотацій повертаються в райони і села. Тож виходить, що спочатку закриваються першочергові статті – зарплата та енергоносії. А на щось інше, розвиток територій, ніколи не вистачає грошей. Доля всіх місцевих бюджетів в держбюджеті України складає менше 25 відсотків, у той час як в європейських – 50 і більше. Тож коли минулого року була створена рада сільських і селищних голів при Кабміні, ми відразу поставили питання, щоб внести зміни до Бюджетного Кодексу. І щоб податки залишалися на місцях. Пропозиція була підтримана Прем’єр-міністром України. А тепер ще чомусь говорять, що це – забаганки Тимошенко. І у Верховній Раді було багато розмов, що 12 тисяч сільських бюджетів скласти нереально. Але вони вже є! Однак документ не прийняли тільки через те, що це була ініціатива Тимошенко. Тобто його загальмували з політичних міркувань.
– А чи дійсно місцева казна збільшиться, коли податки залишаться на місцях?
– Без сумніву. Бо, наприклад, села отримають транспортний збір і за забруднення навколишнього середовища, плату за землю. А це саме те, що можна використовувати на розбудову села, скажімо, на спорудження садка чи клубу. Наприклад, на 2009 рік бюджет сіл і селищ Луцького району по першому кошику складав понад 12 мільйонів гривень, то на 2010 (вже пораховано) – становитиме понад 23 мільйони, плюс по другому кошику додасться ще понад 17 мільйонів. По Волині видатки на 2009 рік складали понад два мільярди гривень, то згідно розрахункових показників 2010 року – вони становитимуть понад три мільярди. Тобто, якщо дійсно податки залишаться на місцях, область доотримає понад 800 мільйонів додаткових коштів.
Відстоював проблеми громад  по всій Україні
– А як же працюватимуть віддалені сільські ради, де немає виробництва, заводів, які бюджети вони матимуть?
– Сама система формування бюджетів побудована так, що в тих сільських радах, в яких немає дохідної частини, вони і надалі отримуватимуть дотації. Але, коли буде прийнято новий Бюджетний Кодекс і ми житимемо по ньому, зменшиться загалом кількість самих дотаційних рад. Відтак навіть й дотаційні сільради матимуть гроші в бюджеті розвитку, можливо, не мільйони, а десятки тисяч, але ж матимуть! Крім того, новий підхід до формування місцевої казни заставить працювати кожного голову, він думатиме, де ж заробити? Наприклад, в нас у селі, коли я прийшов працювати, був один радгосп. Ми почали створювали такий мікроклімат, щоб приходили платники податків в Липини. Скажімо, з керівництвом фабрики іграшок я працював два роки, щоб він сюди прийшов будуватися. А що таке підприємство в селі? Це робочі місця і податки.
– А чому саме вас обрали головою Всеукраїнської асоціації сільських голів?
– Асоціацію створили у вересні минулого року для того, щоб можна було проблеми сіл розглядати в межах держави. І треба віддати належне Юлії Тимошенко, бо вона, як Прем’єр-міністр, запросила тоді  до розмови представників всіх областей України, щоб вивчити проблемні питання розвитку сільських населених пунктів. Ми активно включилися в діалог і розповідали, що потрібно зробити в межах держави. До речі, жодного питання по своєму селу я не піднімав, бо вважаю, що на таких зустрічах треба порушувати глобальні питання малих територій, а не свої “шкурні”, на зразок “проведіть мені газ чи відремонтуйте будинок”. Тож і заслужив такої честі очолити Всеукраїнську асоціацію сільських голів. Мета створення асоціації – впливати на державну політику, щоб нас почули. Тож 12 тисяч місцевих бюджетів, про які говорила Тимошенко, – реальні й тільки нам на користь. Вони вже зроблені й закладені в проекті держбюджету на 2010 рік. А не прийняли його тільки з політичних міркувань. І він не на шкоду селам, а на користь. Бо якщо вирішиться їх доля, то сільські ради житимуть краще. Тоді в селах вестиметься будівництво, ремонти, прокладатимуть дороги. І про це мають знати люди. А висувати свої кандидатури на сільських голів повинні ті люди, які реально щось можуть зробити для сельчан, збільшити податки, щоб згодом витратити їх для села.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

  •  
Comments:

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>