Мереживо з паперу
Оксана Городинська
Хто з дітей не вирізав перед новорічними святами “сніжинки”? Певно, що всі. Але чи всім відомо, що “сніжинка” – це лише різновид давнього українського мистецтва під назвою витинанка. А на Вінниччині у місті Могилів-Подільський створений перший в Україні музей витинанок.Чесно зізнаюся, розглядаючи витинанки на стінах, була вражена. Як майстрам вдається вирізати мереживом стільки елементів і символів на звичайному папері?! На витинанках водять хороводи, ростуть диковинні квіти, горить вогонь, милуються закохані і навіть відтворене ціле дійство у купальську ніч.
Майстер народної творчості, заслужений працівник культури Оксана Городинська розповідає, що це мистецтво прийшло в Україну зі сходу десь у ХІХ столітті. Доступність матеріалу і прагнення українського народу до краси та прикрашання свого житла, зробили його досить розповсюдженим, особливо на Поділлі та Подніпров’ї. Згодом паперове мистецтво так закріпилося у Могилів-Подільському, що місто стали називати столицею української витинанки.
– Пам’ятаю, коли мені запропонували займатися витинанками, я лише плечима знизала: гратися з папірцями? Та ну, хіба це мистецтво? – розказує пані Оксана. – Аж поки не потрапила до Марії Руденко, яка ще у 1960-х роках започаткувала тут український стиль витинанки. До неї на майстер-класи приїжджали навіть японці. Тож тепер ми продовжуємо її справу.
Коли витинанці стало тісно на столах та у шухлядах подільських майстрів, її урочисто перенесли у музей. А згодом туди потягнулися й майстри з інших регіонів України. Тож раз у три роки тут проводиться Всеукраїнський фестиваль витинанки.
Папір та манікюрні ножиці – ось і все, що потрібно для цього мистецтва. Щоправда, як розповіла пані Оксана, деякі майстри примудряються цілі картини вирізати… величезним кравецьким інструментом! Класична витинанка робиться з паперу, який згинається або вдвоє, або вчетверо. Тоді малюнок виходить симетричний на дві чи чотири сторони.
– У 2007 році мені вдалося побувати у Санкт-Петербурзі на Міжнародному фестивалі витинанки, – додає наостанок Оксана Городинська. – Можу впевнено сказати: саме наші, українські, та ще китайські витинанки стоять на кілька ступенів вище від усіх інших.
Мирослава КОСЬМІНА,
Вінницька область