Від безробіття почав квасити овочі

Олег Галасун приїхав на Волинь з Черкащини на роботу. І не тільки прижився в іншій області, знайшов собі друзів, але й зумів стати справжнім господарем. Тепер його смачна квашена продукція користується попитом у волинян. А дехто просить привезти на фермерський ярмарок... навіть розсіл.
– То зараз у мене маленьке ексклюзивне господарство, – каже Олег Галасун із села Чаруків Луцького району. – І я вже самостійно стою на ногах. А бувало по-всякому. Не думаю, що хтось би захотів повторити те, що я пережив.
Олег Миколайович за фахом інженер-технолог. В Чаруків з рідної Черкащини приїхав працювати на колгоспний консервний завод. Пообіцяли надати житло, тож і звабили молоду сім’ю на переїзд. Місцеве підприємство випускало 50 найменувань консервів (а це – солянки, джеми, ягоди, перетерті з цукром та інше), був збут. Однак часи змінилися, і завод просто знищили, як і багато що в селах. Хоча Олег Галасун переконаний, що це розкрадання-розсовування було великою помилкою. І не тому, що він залишився без роботи. Просто підприємство можна було б зберегти (а це робочі місця) і надалі випускати продукцію, адже овочів і фруктів на Волині не бракує.
– Дружина моя працювала в Ощадному банку. Але коли почалися сумнозвісні дев’яності, вона також залишилась без роботи. Мене на заводі поставили перед фактом – звільнений. Я два роки проходив по судах, але доказав, що мене позбавили права працювати незаконно. Та справа навіть не в цьому. Я почав думати, як вижити сім’ї, бо родичів, щоб хтось допоміг, на Волині не маємо. Тож працювати вирішили тільки на себе. Власне саме безробіття мене заставило мислити. Бо радянська влада вбила вміння самостійно думати і приймати рішення. Тому й не дивно, що багато хто і зараз стоїть на роздоріжжі й каже: “Нема роботи”.
Ще в 1993 році Галасуни вперше виростили 300 кілограмів огірків, які засолили. Їх успішно продали в Луцьку. Саме з цього й почався їхній приватний досвід господарювання. Спочатку обробляли 60 соток землі. Олег Миколайович почав багато читати, їздив на виставки, цікавився попитом і пропозицією, тобто вчився. Тому не дивно, що із сотки він почав отримувати по тонні огірків!
– Бо ж, якщо не вчитися, результату хорошого не буде, – щиро зізнається. – Тож за зароблені гроші я купив хоч і стару, але свою машину. І почав їздити на базар вже не з сумками в руках, а власним транспортом.
З 2003 року Олег Галасун зареєстрував фермерське господарство, забрав свій земельний пай (знову довелося судитися і відстоювати себе).
– Хоча майновий так і не отримав, – розповідає про господарювання. – А коли люди почали забирати в рахунок майнового паю садок, я в них відкупив дерева. Оскільки вони на землях запасу, тож і їх взяв в оренду під фермерське господарство. Тож нині обробляю майже дев’ять гектарів. Найманих працівників немає, працює тільки сім’я.
Вирощують Галасуни капусту, моркву, столовий буряк, цукрову кукурудзу, помідори. Сировина – в основному для соління. Має дозвіл на цю роботу, дотримуючись всіх ГОСТів. І тепер вже засолює огірки, помідори, капусту тоннами. Каже, що найбільше волиняни полюбляють класичну квашену капусту. Засолює її в кілька етапів, і навіть в січні, щоб білоголова не надто вкисала. Експериментував капусту і з солодким перцем.
– Що порадите тим, хто працює у віддалених селах? Адже вони нарікають, що там немає збуту.
– Організовуватись. Я знаю села в Рівненській області, з яких люди приїжджали до нас в колгосп на сезонні роботи. Сьогодні вони дружно вирощують тепличні огірки. І вже до них їдуть покупці машинами за продукцією. Звичайно, за кількома кілограмами полуниці чи картоплі транспорт в глибинку не поженуть. Тільки, якщо люди скооперуються.
Марія ДУБУК,
Волинська область
Фото Миколи КОМАРОВСЬКОГО

ПОРАДИ ВІД ФЕРМЕРА:
Олег Галасун переконаний, що найкраще при солінні огірки сортувати за розмірами. Він ні в якому разі не використовує воду з труб – тільки криничну, м’яку, з високим вмістом кальцію і магнію. Сіль краще брати кам’яну, а не йодовану.
- Огірок в банці завжди має бути покритий розсолом, інакше він буде м’яким. Якщо солите в дубових бочках, їх обов’язково треба пропарювати і два тижні вимочувати. Бочка має герметично закриватися.
- Зонтики кропу для квашення мають бути дозрілі, зелені, але не сухі. Для цього треба вчасно посіяти кріп, тоді огірки будуть особливо ароматні.
- Для квашення яблук: на один літр води розвести 50 грамів солі і 20 – цукру (або замість цукру 15 грамів меду).
- Для квашення капусти добре використовувати тертий хрін. На 10 кілограмів – 150 грамів солі і 300 – тертого хрону, пересипаючи ним кожен шар капусти.

• Нравится
•