Зниклого 25-літнього чоловіка шукають третій місяць

Міціонери, незважаючи на основну версію, що Олександр Сорока з Локач втопився, запевняють, що пошуки продовжуються. Молода дружина розводить руками й не знає до кого вже звертатися за допомогою. У снах їй часто бачиться чоловік і заспокоює: “Не переживай. Я живий. Але повернуся пізніше”.Олександр був найстаршим у сім’ї Сорок. Після смерті матері виховання чотирьох малих дітей лягло на плечі бабусі. Звичайно, старший внук був найпершим помічником. Нелегко жилося, але діти росли добрими й порядними. Минули роки, хлопці вже й сім’ї створили. Саша вподобав щиру, роботящу Наталку й пішов у зяті в село Міжгір’я Локачинського району. Три роки прожили молоді люди в мирі та злагоді, але раптом прийшла біда…
У Локачах цю подію обговорювали кілька тижнів. Ніхто не йняв віри, що в такому маленькому населеному пункті, де всі один одного знають, хтось міг зникнути безвісти. А тут пішов молодий чоловік на роботу, зайшов на кілька хвилин зі знайомим в бар й… ніби у воду канув.
– Саша працював оператором на очисних спорудах, які належать Локачинському ВУЖКГ. 31 жовтня десь близько 20 години зателефонував і сказав, що все нормально. Був там дві доби, бо підміняв іншого чоловіка. Вранці обіцяв передзвонити, але так і не зателефонував. Згодом я набирала його номер, та оператор постійно повторював: “Ваш абонент знаходиться поза зоною досяжності”. Після обіду поїхала в Локачі, зайшла до чоловіка на роботу, але його не застала. Побачила лише велосипед, яким їздив із села в райцентр. Згодом зустріла Ігоря, з яким Саша разом ходив увечері в центр. Він сказав, що випили пива й розійшлися по домівках, – розповідає дружина Наталка.
Наступного дня вона занесла заяву в Локачинський РВ УМВС. З тих пір минуло більше двох місяців, але й досі ніхто не знає, куди й за яких обставин зник Олександр.
Старший оперативно-уповноважений згаданого райвідділу Сергій Луцюк так коментує ситуацію:
– Було розіслано орієнтування з прикметами та фото зниклого в усі відділи міліції області та України. Опитано 17 свідків, в тому числі й жителя Рівного Ігоря Д., який востаннє бачив Сороку. Проте їх покази не допомогли у розшуку. Єдиною залишається версія про те, що, повертаючись на роботу, молодий чоловік йшов навпростець через берег і міг втопитися.
Рідні нарікають, що правоохоронці лише поверхово опитали свідків та оглянули очисні споруди, а тому вирішили шукати зниклого самотужки. Допомагали їм і працівники Локачинського ВУЖКГ. Сантиметр за сантиметром перевірили очисні ями, палицею із загостреним кінцем проштрикували дно, надіючись на щось натрапити, але не знайшли тіла чи хоча б одягу. Начальник Локачинського ВУЖКГ Леонтій Кирило характеризує Сашка як сумлінного працівника і дивується, чому він залишив робоче місце. “Хлопець дуже відповідальний, і мені видається підозрілим, що з малознайомим чоловіком, який на кілька днів приїхав у відрядження в Локачі, він пішов на пиво. Щось тут не так”. Олег, молодший брат Сашка, також вважає Ігоря з Рівного єдиною особою, яка могла б пролити хоч якесь світло на незрозу-міле зникнення, як-не-як він останній бачив молодого чоловіка. “Коли ми говорили з ним, то нам видалось, що він щось приховує. Досить дивно поводився й заплутувався в деталях. Чому міліціонери цього не помітили?” – дивується.
Не отримуючи жодних вістей від служителів закону, дружина разом з молодшими братами Олександра звернулася до багатьох ворожок та віщунів. Всі вони в один голос запевняють, що молодий чоловік живий, неодмінно повернеться, однак точне місце перебування назвати не можуть. Одна вважає, що він у “казенному домі”, друга – “у скляному будинку коло води”, третя запевняла, що у нього якісь проблеми з головою, можлива часткова втрата пам’яті. На жаль, оці скупі пророцтва залишаються єдиною ниточкою надії, яка підтримує віру у повернення Саші додому.
Руслана ТАТАРИН,
Волинська область
Фото із сімейного архіву

• Нравится
•