Кому я буду потрібен, як мами не стане?
Слава Ісусу Христу! Мене звати Ростислав, мені 16 років. Я невиліковно хворий – у мене цукровий діабет важкої форми, який дав ускладнення майже на весь організм. Вже десять років чотири рази на день колю собі інсулін. Через це дуже часто пропускаю школу, бо вона знаходиться за 8 км від мого села. У теплу пору року добре, а от взимку, коли замете, треба ще 3 км йти до траси. В школі для мене теж нема умов: ані харчування, ані медичного працівника. Але я звернувся у газету тому, що моя мама дуже сильно захворіла. Вона дала мені життя, плекала, була поруч зі мною, коли я занедужав. І навіть тепер, коли ненька хворіє дифузним зобом, розсіяним склерозом, вона завжди поруч. Її потрібно негайно лікувати, робити операцію, а грошей нема. Я фізично працювати не можу, бо у мене падає цукор. Тож сам інвалід, бабуся вже немолода і перенесла важку операцію. Не дай Боже, щось станеться з матусею, кому я тоді буду потрібен? Я звертаюся до людей: допоможіть, у кого є можливість, коштами на лікування моєї мами (потрібно приблизно 8000 гривень). А якщо у когось знайдеться зайвий одяг (56-58 розміру), взуття (41 розмір), продукти харчування – ми будемо дуже вдячні за таку поміч. Може хто має релігійну, медичну літературу, газети, журнали – подаруйте мені. Я дуже люблю читати.
З повагою Ростислав РУСИН,
вул. Шевченка, 24
с. Которино,
Жидачівський район
Львівської області
Від редакції
Сподіваємося, світ не без добрих людей, і цей, повний розпачу лист, знайде відголос у милосердних душах наших читачів. Ми ж, зі свого боку, передплатили Ростику газету “Вісник+К” та виділили грошову допомогу.
| Comments: |
