У соломці творить ікони та одяг
Ігор Майстерук
Вперше познайомилася з роботами цього майстра випадково – у Нетішині під час одного зі свят. Він дивував народ не тільки оригінальними картинами, виготовленими із соломки, а й своїм незвичайним одягом. Бо з-поміж інших учасників, які традиційно на урочистості вдягають вишиванки, Ігор Майстерук вирізнявся особливою сорочкою. Вона була інкрустована… соломкою. І ось напередодні Різдвяних свят – зустріч з майстром у його скромній майстерні у селі Меджибіж Летичівського району, що на Хмельниччині.Це сьогодні Ігор Васильович – майстер з ім’ям. Його роботами захоплюються відомі соломникарі не тільки України, а й закордону. З’їжджаються на симпозіуми – і прицмокують біля Майстерукових диво-творів. А ще років п’ятнадцять тому він і не задумувався над тим, що від роботи із соломкою можна отримувати стільки насолоди.
До творчості чоловіка підштовхнула… травма. У 1994-му він серйозно пошкодив хребет і поламав руки-ноги (падав з мурів місцевої фортеці). Каже, з’явилося багато часу, аби переоцінити своє життя. Понад рік лежав нерухомо, а тоді почав заново вчитися ходити. Спершу – на милицях. Уже тоді став більше цікавитися мистецтвом. Треба ж було чимось зайняти себе. Фізично важку працю виконувати не міг. А от соломка не потребувала надзусиль. Цей надзвичайно легкий матеріал ідеально підходив для творчості, і поступово вирвав чоловіка з депресії.
Першою роботою була церква. Ще його дядько колись майстрував подібні храми, але тоді Ігорю це було нецікаво. Він навіть дивувався, навіщо йому, чоловікові, таке заняття? Та хвороба змусила кардинально змінити свою думку. Минули роки, і вже сам Ігор шукав у соломці віддушину.
Потім був другий храм. Захотілося творити ще і ще. Незчувся, як випадкове захоплення полонило. Тепер у Майстерука ціла колекція. Створює і об’ємні роботи, і плоскі зображення – картини, фігурки, макети церков, ікони. Навіть одяг оздоблює, робить із соломки краватки.
– У якій техніці працюєте? – цікавлюся.
– О, мені й самому це цікаво. Фахівці, у яких запитував, не можуть мені дати відповідь. Кажуть, це щось нове, як назвеш, так і буде, – чи то жартома, чи всерйоз каже Ігор Васильович. А тоді додає: – Тільки ж ви не думайте, що все це так легко, як я розповідаю. Щоб працювати із соломкою, треба багато наполегливості і терпіння. Аби “набрати” квадратний метр виробу (спершу смужки соломки в орнамент чоловік формує на папері – авт.), витрачаю понад 25 годин. Тоді мушу усе за розмірами порізати, поклеїти. На більшу роботу йде 300-400 годин. Без перекурів (сміється – авт.).
Майстерук творить красу з пшениці, жита і вівса. Відбілює природний матеріал перекисом водню, фарбує харчовими фарбниками. Каже, мріє досягти “чистого” синього кольору (бо ж він постійно змішується з “золотом” самої соломки). А ще йому дуже хочеться мати свою школу. Бо тільки виставити свої роботи для митця замало.
Наталія КРАВЧУК,
Хмельницька область