Три конфесії в одному селі
Хто б не проїжджав центром села Довге в Іршавському районі Закарпатської області, думаю, його увагу обов’язково привернуть два незвичайні храми, які стоять понад дорогою. Зрозуміло, що журналісти чи допитливі туристи ще й зупиняться, аби поцікавитися, що це за церкви, кому належать. І одразу помітять неподалік від них ще один чималий храм, а через дорогу менший (обидва збудовані у готичному стилі). Так би мовити, цілий архітектурно-храмовий ряд...
Зустрівши місцеву жінку, знайомимося й одразу розпитуємо про всі оці церкви. І пані Марія Парада, вказуючи на кожну з них, розказує:
– Ось та, за дорогою, – це уже недіюча старенька римо-католицька церква. У ній досі є давній орган, бо його важко перенести у нову римо-католицьку церкву Святого Духа, ось цю першу над дорогою, збудовану років вісім тому. Біля неї – греко-католицька Іллінська. А ось та, що трохи далі за ними, – православна церква Успіння Пресвятої Діви, що належить до Московського патріархату. У ній випоминають московського Кирила. Храму уже сто літ, але до 1956 року він належав греко-католикам.
Від пані Марії, вчительки-пенсіонерки, дізнаємося, що у цьому селі проживає понад сім тисяч людей, а це українці, чехи, словаки, волохи (їх тут називають циганами), тому і стільки конфесій. Зрозуміло, що церкви усі заповнені.
Добре ознайомившись із Закарпаттям, не важко зрозуміти, що православні церкви тут, як правило, належать Московському патріархату. І чимало з них розмістилися у раніше відібраних совєтами католицьких і греко-католицьких храмах. Щоб не було війни, прихожанам цих обох конфесій тепер доводиться будувати собі нові церкви. І як бачимо з цих фотографій, їхня сучасна архітектура дуже відрізняється від звичної для нас, більше нагадуючи протестантські молитовні будинки.
“Кожен вибирає свою дорогу до Господа, аби лише усі жили в мирі, любили Бога і Україну”, – подумалося, коли рушили далі в дорогу.
Ольга ЖАРЧИНСЬКА,
Закарпатська область
| Comments: |
